Справа № 688/4871/24
Провадження № 2/675/135/2025
"03" березня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Пашкевича Р. В.,
за участі: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,
представника позивача - адвоката Страшного О. О.,
відповідача - ОСОБА_1 , її представника - адвоката Каруна В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду м. Ізяслав в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні,
В жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Військова частина НОМЕР_1 ,в якому просила встановити факт її перебування на утриманні сина ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 2018 року по 21.11.2023 року проживала разом зі своїм сином ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . В шлюбі ОСОБА_4 не перебуває, проте має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 з 21.11.2023 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , а з 30.12.2023 року - у військовій частині НОМЕР_1 та отримував заробітну плату як військовослужбовець.
17.01.2024 року ОСОБА_2 , як матері, було надіслано сповіщення сім'ї зниклого безвісти №1076 від 17.01.2024 року, згідно якого її син ОСОБА_4 зник безвісти 09.01.2024 року в н.п. Новомихайлівка Донецької області захищаючи суверенітет та незалежність України. В подальшому, позивач отримала сповіщення сім'ї №11330 від 30.05.2024 року про захоплення ОСОБА_4 у полон.
Позивач вказує, що частину свого грошового забезпечення її син ОСОБА_4 , яке він отримував за місцем служби, віддавав для неї як матері, і вона вказані кошти витрачала на оплату комунальних послуг, продуктів харчування, придбання одягу та лікарських засобів. Крім того, частину коштів, яку позивач отримувала від свого сина, вона віддавала своїй доньці ОСОБА_5 , яка потребувала матеріальної допомоги у зв'язку з погіршенням її стану здоров'я та тимчасовою втратою працездатності.
ОСОБА_2 є пенсіонеркою, яка отримує пенсію за віком і, починаючи з 2016 року, у зв'язку з досягненням пенсійного віку та станом здоров'я, являється непрацездатною особою, будь - який інший заробіток відсутній.
З наведеного вбачається, що допомога, яку надавав позивачу її син ОСОБА_4 , була постійним та основним її джерелом доходів, яке з урахуванням мізерного розміру пенсії позивача, мало суттєве значення для забезпечення її життєдіяльності, оскільки призначеного розміру пенсії позивача не вистачає на придбання продуктів, ліків та сплати комунальних послуг, та матеріальної допомоги для підтримки своєї дочки. Інші особи, які б мали можливість допомагати позивачу, чи інших фінансових джерел для існування вона не має.
Встановлення даного факту необхідне ОСОБА_2 для реалізації свого права на отримання виплат грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває в полоні, в порядку другої черги, оскільки вона перебувала на утриманні сина ОСОБА_4 .
У зв'язку з отриманою відмовою військової частини у виплаті їй грошового забезпечення ОСОБА_4 , оскільки в нього є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , 2019 року народження, на якого проводиться виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди ОСОБА_1 , як законному представнику його неповнолітньої дитини, а також, що іншим чином довести зазначений факт ОСОБА_2 не має змоги, а тому змушена звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні передано за підсудністю на розгляд до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14.11.2024 року прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі. Запропоновано сторонам по справі подати відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення щодо даного спору.
25.11.2024 року відповідачем направлено до суду відзив, яким вона повністю заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Вказує, що за період перебування у шлюбі та після його розірвання, ОСОБА_4 не мав постійного та офіційного місця роботи, достатнього та сталого доходу, який би дозволяв йому утримувати свою сім'ю.
ОСОБА_4 , як платником аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , допущено заборгованість у сумі 63480,59 грн., яка була погашена лише після його призову на військову службу по мобілізації шляхом примусового відрахування коштів з нарахованого йому грошового забезпечення протягом січня - лютого 2024 року.
Звертає увагу суду, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу 21.11.2023 року, а вже 09.01.2024 року зник безвісти з подальшим перебуванням його в полоні, тобто після 09.01.2024 року ОСОБА_2 вже не могла отримувати жодних грошових коштів від свого сина ні фізично від нього, ні в силу закону - після його зникнення. Відтак, лише грошове утримання сина за 9 днів листопада 2023 року та грудень 2023 року перебувало в його повному розпорядженні, з якого ним до того ж було сплачено аліменти.
Вважає за потрібне також зазначити, що у власності ОСОБА_2 знаходиться щонайменше дві квартири: в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області та квартира в с. Гатне Києво - Святошинського району Київської області, яка придбана позивачем 16.07.2019 року, тобто в період коли вона вже отримувала пенсійне забезпечення, а відтак перебувала в такому ж соціальному становищі, як і станом на кінець 2023 року. Відповідач не виключає також перебування у власності позивача квартири, яку вона декларує, як своє місце проживання. Наявність у власності та утримання кількох доволі ліквідних об'єктів нерухомості є свідченням достатнього доходу позивачки, а відтак відсутності потреби в утриманні.
Щодо заявлених позовних вимог позивача про потребу в лікуванні її доньки, якій вона ніби в цьому допомагає, вважає, що позивачем на надано жодних доказів на підтвердження факту власної фінансової участі у лікуванні доньки. Зазначає, що така обставина не може мати жодного значення для доведеності перебування позивача на утриманні свого сина.
З врахуванням зазначеного, вважає, що наявність факту перебування позивача на утриманні у свого сина ОСОБА_4 не підтверджується жодними доказами, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.01.2025 року закрито підготовче провадження за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Відповідач та її представник щодо задоволення позову заперечували в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві. З огляду на повну безпідставність позовних вимог представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи по суті за відсутності представника третьої особи, який в судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07.12.1981 року Мокроволянською сільською Радою народних депутатів Білогірського району.
Також, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 03.01.2018 року, ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 з 03.01.2018 року, який було розірвано рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23.06.2021 року, яке набрало законної сили 26.07.2021 року.
Від даного шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.08.2019 року.
Згідно довідки про місце проживання обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Бортничі» №030524 від 03.05.2024 року та відповідного акту обстеження житлових умов, на підтвердження факту проживання, уповноважений власник ОСОБА_2 та її сім'я, до складу якої входить син ОСОБА_4 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний період проживання ОСОБА_4 з 2018 року по 21.11.2023 року. Також відповідно до вказаного акту на момент перевірки у квартирі були виявлені особисті речі та одяг ОСОБА_4 та встановлено, що останній разом з матір'ю до листопада 2023 року вели загальне домогосподарство (оплата комунальних послуг, походи в магазин, аптеку, на роботу/ з роботи), що підтверджують сусіди.
За даними довідки про доходи №8103419284112120 та копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , ОСОБА_2 з 12.08.2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Дарницький район) та отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.10.2023 року по 30.09.2024 року становить 41229,70 грн.
Разом з тим, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №404598481 від 20.11.2024 року, за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано об'єкти житлової нерухомості - квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_2 та квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , яка придбана позивачем на підставі договору купівлі - продажу від 16.07.2019 року.
Також, в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП №65412774 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.01.2024 року (за період з 27.04.2021 року по 31.12.2023 року) становить 63480,59 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2023 року та витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №215 від 21.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_4 з 21.11.2023 року.
За даними копії сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти №1076 від 17.01.2024 року, виданого ОСОБА_2 , її син солдат в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 зник безвісти 09.01.2024 року в н.п. Новомихайлівка Донецької області захищаючи суверенітет та незалежність України.
В подальшому, сповіщенням сім'ї (близьких родичів) про перебування в полоні №11330 від 30.05.2024 року повідомлено ОСОБА_2 про захоплення ОСОБА_4 , її сина солдата в/ч НОМЕР_1 у полон 09.01.2024 року в АДРЕСА_5 .
В листі № 502/15/3628 від 20.04.2024 військова частина НОМЕР_7 , за дорученням в межах повноважень розглянула звернення ОСОБА_2 , щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_4 , який є захопленим в полон, та відповідно роз'яснила порядок виплати грошового забезпечення з урахуванням встановлених черг, вказавши при цьому, що кожна наступна черга набуває права на виплату лише при відсутності осіб, зазначених у попередніх чергах. У зв'язку з наявністю у ОСОБА_4 неповнолітньої дитини (сина ОСОБА_3 , 2019 року народження) виплата його грошового забезпечення та додаткової винагороди проводиться ОСОБА_1 , як законному представнику його неповнолітньої дитини, а тому підстав для виплат ОСОБА_2 грошового забезпечення ОСОБА_4 у військової частини НОМЕР_1 не має.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Відповідно до п. 4 вказаного Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
В п. 7 Порядку зазначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Членом сім'ї, яка перебуває на утриманні військовослужбовця, є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать, зокрема непрацездатні.
При цьому, обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому отримання особою інших виплат не може бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні суду необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання заявником допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.
Такі обставини можуть бути підтверджені зокрема: листами ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні; довіреністю на право розпорядження грошовими коштами з рахунку; корінцями грошових переказів та іншими документами, які свідчать про одержання грошей або іншої допомоги (продуктових чи речових посилок тощо) від годувальника, які можна було б віднести до основного і постійного джерела засобів до існування.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 вказувала, що її син ОСОБА_4 частину свого грошового забезпечення, яке отримував за місцем служби, віддавав їй, яке вона використовувала на оплату комунальних послуг, продуктів харчування, одягу та лікарських засобів.
Разом з тим, банківськихквитанцій або виписок про надходження коштів на рахунок позивача саме від її сина ОСОБА_4 , а також доказів, що дані кошти спрямовувались на оплату комунальних послуг або придбання товарів та ліків суду не надано.
Також, з аналізу наданої довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2023 рокупро проходження ОСОБА_4 військової служби та, аналізуючи період направлення сповіщень про його зникнення та перебування в полоні, можна зробити висновок, що ОСОБА_4 являвся солдатом в/ч НОМЕР_1 та перебував на військовій службі лише з 21.11.2023 року по 09.01.2024 року.
Такий незначний період отримання грошового забезпечення спростовує твердження позивача про отримання грошової допомоги від сина, як основного постійного джерела засобів до існування.
В поданому позові позивач просить встановити факт її утримання сином без зазначення часового проміжку, коли він здійснював чи міг здійснювати таке утримання.
Відомостей про офіційне працевлаштування та будь-який дохід ОСОБА_4 та відповідна можливість утримувати свою матір ОСОБА_2 у період до 21.11.2023 суду також не надано.
З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, будь - яких інших доказів, що остання за станом здоров'я потребувала догляду та допомоги, матеріали справи не містять.
Довідка про місце проживання обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Бортничі» №030524 від 03.05.2024 року та відповідний акт обстеження житлових умов жодним чином не підтверджують факт утримання ОСОБА_4 позивача по справі ОСОБА_2 , а лише підтверджують місце проживання останнього, при цьому уповноваженим власником квартири, в якій позивач проживає з своїм сином є саме ОСОБА_2 . Доказів перебування у власності ОСОБА_4 будь - яких об'єктів рухомого або нерухомого майна, за рахунок використання або реалізації яких, він міг би утримувати свою матір, позивачем не подано.
Також відповідно до інформації Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області від 10.01.2025, вбачається, що місце проживання ОСОБА_4 , 1981 року народження, з 20.03.1998 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, досліджена судом Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №404598481 від 20.11.2024 року, яка підтверджує наявність у ОСОБА_2 двох об'єктів нерухомості - квартир (в м. Ізяслав Хмельницької області та в с. Гатне Києво - Святошинського району Київської області) критично оцінюється судом, як наявність складного матеріального стану позивача, що потребує утримання, оскільки в порівнянні з нею за її сином не рахується будь - яких видів рухомого та нерухомого майна,відсутні дані щодо офіційного працевлаштування та отримання доходів до проходження військової служби, а також останній, є боржником за судовим рішенням щодо сплати аліментів на свою неповнолітню дитину.
Твердження позивача, що вона матеріально допомагала своїй доньці ОСОБА_5 , у зв'язку з погіршеним її станом здоров'я та тимчасовою втратою працездатності, за рахунок коштів сина ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, так як предметом спору є перебування матері на утриманні свого сина, допомога якого була постійним і основним джерелом засобів до існування саме по відношення до неї, а не до інших осіб.
Суд вважає надані ОСОБА_2 докази недостатніми для встановлення факту її перебування на утриманні сина ОСОБА_4 , який перебуває в полоні, оскільки ці докази не містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт перебування на його утриманні.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи надані позивачем докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх доказів, суд приходить до висновку про недоведеність факту перебування її на утриманні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні, слід відмовити.
Оскільки суд відмовляє в позові, відповідно до ст.141 ЦПК України підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп - НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Військова частина НОМЕР_1 , місце знаходження: 12700, м. Баранівка, Житомирська область, код ЄДРПОУ НОМЕР_10 .
Повний текст рішення складено 12 березня 2025 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич