Справа № 673/1221/24
Провадження № 2/673/123/25
"06" березня 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої судді - Грицишиної Л.В.
з участю:
секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.
представника позивача - Захарової Я.В.
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Супер Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту,
01 листопада 2024 року Кредитної спілки «Супер Кредит» (далі - КС «Супер Кредит» або позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач - 1 або позичальник), та ОСОБА_1 (далі - відповідач - 2 або поручитель), в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за договором про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року, яка утворилась станом подачу позову до суду в розмірі 14 896 грн. 59 коп., з яких: 9 880 грн. 77 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 015 грн. 82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору та правову допомогу.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що 16.05.2022 року КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 уклали договір про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04. За умовами цього кредитного договору ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості у відповідності до умов договору. Строк дії договору - 24 (двадцять чотири) місяців, при цьому договір припиняє свої дію лише після повного виконання відповідачем зобов'язань визначених у ньому. В подальшому ОСОБА_2 неодноразово зверталася із заявами до КС «Супер Кредит», внаслідок яких між позивачем та відповідачем-1 були укладені додаткові договори про транш, у відповідності до умов додаткових договорів позичальнику наддавались кредитні кошти у різних сумах. ОСОБА_2 зобов'язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.
Крім того 16.05.2022 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № CK41/022/22/61/04 відповідно до п.1.1 якого, поручитель зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань за кредитним договором кредитної лінії і по додаткових договорам до нього. Відповідно до п.2.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих неустойок та відшкодування збитків/витрат. Таким чином, за невиконання позичальником її зобов'язань за кредитним договором кредитної лінії №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року, ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з позичальником перед позивачем щодо зобов'язань за кредитним договором кредитної лінії.
Однак, позивач зазначає, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 17.09.2024 року склалася заборгованість за договором про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року в розмірі 14 896 грн. 59 коп., з яких: 9 880 грн. 77 коп. - заборгованість за тілом кредиту за період з 17.12.2023 року по 17.09.2024 року та 5 015 грн. 82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 17.12.2023 року по 16.05.2024 року.
Оскільки відповідач-1 добровільному порядку не виконала своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит, тому КС «Супер Кредит» звернулось за захистом своїх прав до суду про стягнення заборгованості солідарно з боржника та поручителя.
Ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
В судовому засіданні представник позивача КС «Супер Кредит» - Захарова Я.В. підтримала позовні вимоги із викладених в позовній заяві підстав, просила їх задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за місцем її реєстрації та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про її виклик. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.05.2022 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04.
За умовами цього кредитного договору ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості у відповідності до умов договору. Строк дії договору - 24 (двадцять чотири) місяців, при цьому договір припиняє свої дію лише після повного виконання відповідачем зобов'язань визначених у ньому.
17.05.2022 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 був укладений Додатковий договір про транш №1 до договору про споживчий кредит № CK41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року, відповідно до п.1 якого сторони погодили, що Позивач надає Відповідачу-1 транш у розмірі 20 000 грн., за наслідками видачі якого, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №1 складає 20 000 грн.
Позивач виконав умови договору про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04 та перерахував кошти згідно дослідженого судом доручення ОСОБА_2 від 17.05.2022 року про переказ коштів в сумі 20 000 грн. на АТ КБ «Приват Банк». Підтвердження перерахування також вбачається із платіжної інструкції № 775 від 17.05.2022 року.
В подальшому ОСОБА_2 неодноразово зверталася із заявами до КС «Супер Кредит» в наслідок яких між сторонами були укладені додаткові договори про транш:
- 19.09.2022 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про транш №2, відповідно до п. 1 якого її сторони погодили, що Позивач надає відповідачу-1 транш у розмірі 3 500 грн., за наслідками видачі якого сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №2 складає 19 561 грн. 36 коп.
Позивач виконав умови Договору про споживчий кредит, Додаткового договору про транш №2 та надав кредит в сумі 3 500 грн., а ОСОБА_2 його отримала, що підтверджується видатковим касовим ордером №187 від 19.09.2022 року;
- 20.02.2023 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про транш №3, відповідно до п. 1 якого її сторони погодили, що Позивач надає відповідачу-1 транш у розмірі 15 600 грн., за наслідками видачі якого, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №3 складає 19 934 грн. 72 коп.
Позивач виконав умови Договору про споживчий кредит, Додаткового договору про транш №3 та надав кредит в сумі 15 600 грн., а ОСОБА_2 його отримала, що підтверджується видатковим касовим ордером №36 від 20.02.2023 року;
- 14.04.2023 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про транш №4, відповідно до п. 1 якого її сторони погодили, що Позивач надає відповідачу-1 транш у розмірі 20 000 грн., за наслідками видачі якого, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №4 складає 20 000 грн.
Позивач виконав умови Договору про споживчий кредит, Додаткового договору про транш №4 та надав кредит в сумі 20 000 грн., а ОСОБА_2 його отримала, що підтверджується видатковим касовим ордером №81 від 14.04.2023 року;
- 19.07.2023 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про транш №5, відповідно до п. 1 якого її сторони погодили, що Позивач надає відповідачу-1 транш у розмірі 5 500 грн., за наслідками видачі якого, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №5 складає 19 759 грн. 44 коп.
Позивач виконав умови Договору про споживчий кредит, Додаткового договору про транш №5 та надав кредит в сумі 5 500 грн., а ОСОБА_2 його отримала, що підтверджується видатковим касовим ордером №157 від 19.07.2023 року.
ОСОБА_2 відповідно до розрахунку нарахування процентів та штрафних санкцій до договору про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року в порушення умов договору кредитні кошти не повернула, у зв'язку з чим розмір заборгованості станом на 17.09.2024 року склав 14 896 грн. 59 коп., з яких: 9 880 грн. 77 коп. - заборгованість за тілом кредиту за період з 17.12.2023 року по 17.09.2024 року та 5 015 грн. 82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 17.12.2023 року по 16.05.2024 року.
Крім того, судом встановлено, що 16.05.2022 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №CK41/022/22/61/04 відповідно до п.1.1 якого, поручитель зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань за Договором споживчого кредиту і по додаткових договорам до нього.
Відповідно до п.2.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих неустойок та відшкодування збитків/витрат.
Таким чином, за невиконання позичальником її зобов'язань за кредитним договором кредитної лінії №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року, ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з позичальником перед позивачем щодо зобов'язань за кредитним договором кредитної лінії.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_2 договору, а також додаткових п'яти договорів про транш шляхом накладення особистого письмового підпису, суд вважає, що укладення договору про споживчий кредит № CK41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року відбулось, відповідачу-1 було надано суму кредиту. Відповідачем кредитний договір не оспорювався.
Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем-1 та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань.
Крім того, 16.05.2022 року між КС «Супер Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № CK41/022/22/61/04 який відповідач-2 власноручно підписала та у судовому засіданні не оспорювала вказаний факт, що свідчить про її обізнаність щодо змісту договору.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов?язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителів.
Договором поруки субсидіарної відповідальності Поручителя не передбачено.
Таким чином, за невиконання ОСОБА_2 її зобов?язань за договором про споживчий кредит № CK41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року, ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2 перед КС "Супер Кредит" щодо зобов?язань ОСОБА_2 за вказаним договором.
Тому, з огляду на вищенаведене, станом на 17.09.2024 року у ОСОБА_2 перед позивачем виникла заборгованість за кредитом у загальному розмірі 14 896 грн. 59 коп., яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2024 року між адвокатом Стародуб І.В. та КС «Супер Кредит» був укладений договір про надання правничої допомоги №01-07/2024.
Згідно, акту про приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги вбачається, що вартість наданих адвокатом Стародуб І.В. юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви КС «Супер Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 року становить 3 500 грн.
Таким чином, судові витрати позивача у справі складаються із судового збору в розмірі 3 028 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн, що в загальному становить 6528 грн.
Разом з тим, вимоги позову в частині покладення солідарного обов'язку на відповідачів в частині відшкодування судових витрат є безпідставними в силу ст. 541 ЦК України, а тому відповідно відповідачі мають нести такий обов'язок в рівних частинах.
Відтак з урахуванням задоволення позову, відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 грн. та 3 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що в загальному становить 6 528 грн., в рівних частинах, що становить 3 264 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Кредитної спілки «Супер Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Супер Кредит» заборгованість за договором про споживчий кредит №СК41/022/22/61/04 від 16.05.2022 в розмірі 14 896 грн. 59 коп., з яких: 9 880 грн. 77 коп. - заборгованість за тілом кредиту за період з 17.12.2023 року по 17.09.2024 року та 5 015 грн. 82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 17.12.2023 року по 16.05.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Супер Кредит» в рівних частинах судові витрати по 3 264 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Кредитна спілька «Супер Кредит», місце знаходження: вул. Жилянська буд. 68, приміщення 321 кімната 3 м. Київ, 01033 код ЄДРПОУ 37917325.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Текст рішення складено 11 березня 2025 року.
Суддя: Л. В. Грицишина