Справа № 609/70/25
1-кп/609/47/2025
12 березня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000011 від 02 січня 2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вовківці, Шумського району, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, громадянина України, пенсіонера, не депутата, на утриманні нікого не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025211010000011 від 02 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, надійшов до суду 22 січня 2025 року.
З обвинувального акту вбачається, що 29.10.2024 постановою Шумського районного суду Тернопільської області справа №609/1316/24, яка набрала законної сили 08.11.2024, ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
В подальшому ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 29.10.2024 у справі №609/1316/24, яка 08.11.2024 набрала законної сили його притягнуто до адміністративної відповідальності, призначено покарання у виді штрафу та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, усвідомлюючи, що протягом 1 року зобов'язаний утриматися від керування транспортними засобами, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом.
Так, 28 листопада 2024 року близько 11 години 19 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом - автомобілем ЗАЗ 110307, номерний знак НОМЕР_1 , на проїзній частині дороги по вул. Івана Франка у м. Шумськ Тернопільської області не ввімкнув покажчик аварійної зупинки, чим порушив п. 9.9.б Правил дорожнього руху.
Надалі, екіпажем ЕЛАДА-11 у складі працівників сектору реагування патрульної поліції СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відносно ОСОБА_4 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3562904 від 28.11.2024 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового слідства, які підтверджують його вину згідно пред'явленого обвинувачення. У вчиненому розкаявся.
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини події, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі, і обвинувачений ОСОБА_4 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ч.3 ст.349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини події у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Прокурор звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження в повному обсязі, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами. Зазначив, що обвинуваченому доцільно призначити покарання у межах санкції за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.ст.75,76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до нетяжкого злочину, об'єктивні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, стан здоров'я, зокрема те, що ОСОБА_4 на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, при призначенні покарання обвинуваченому судом не встановлено.
При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді позбавлення волі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, з врахуванням пом'якшуючих покарання обставин, даних про особу, суд вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обов'язки, що буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки за вищенаведеного його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.
З матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
У кримінальному провадженні збитки не завдано.
В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити 1 (один) рік іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_7