Справа № 609/241/25
2/609/183/2025
12 березня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
11 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Царик Руслана Миколаївна звернулась до Шумського районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 зазначаючи, що їх шлюб було укладено 04 лютого 2023 року, при цьому позивач надав на підтвердження цього факту копію актового запису про шлюб № 12 сформованого на його запит у застосунку «Дія», не долучивши до матеріалів оригінал або належним чином посвідчену копію свідоцтва про шлюб.
Натомість у тексті позовної заяви зазначено, що оригінал свідоцтва про шлюб перебуває у відповідача, яка категорично відмовляється його надавати.
Суд зазначає, що у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання повторно свідоцтва про шлюб.
Порядок повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану регулюється Законом України Про державну реєстрацію актів цивільного стану та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5).
Зважаючи на вищевикладене, позивач або його представник мають право звернутися до відділу ДРАЦС та отримати повторно свідоцтво про укладення шлюбу.
Таким чином, представник позивача не долучив до позовної заяви ні оригінал свідоцтва про шлюб, ні його належним чином засвідчену копію, а натомість долучено згенерований у застосунку «Дія» актовий запис про шлюб, який не містить жодного QR-кода для зчитування, не завірений належним чином, що позбавляє суд можливості з'ясувати чи взагалі був зареєстрований шлюб між позивачем і відповідачем.
Вказаний недолік, а саме: відсутність оригіналу чи належним чином засвідченої копії свідоцтва про шлюб перешкоджають належному розгляду позовної заяви, що є підставою для залишення її без руху.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надавши позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена та підписана 12 березня 2025 року.
Суддя: М.В. Харлан