Іменем України
03.03.2025 Справа №607/4070/25 Провадження №1-кс/607/1250/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 у режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000005 від 08.01.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодіївка Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше судимого 09.09.2024 вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
27.02.2025 старший слідчий в ОВС - криміналіст СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000005 від 08.01.2025.
Клопотання мотивоване тим, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000005 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 07 на 08 січня 2025 року, у нічну пору доби (точна година органом досудового розслідування не встановлена), у ОСОБА_4 , який перебував за місцем проживання у приміщенні спальної кімнати літньої кухні домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою вказаного домогосподарства, виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в ніч з 07 на 08 січня 2025 року, у нічну пору доби (точна година органом досудового розслідування не встановлена), перебуваючи за місцем проживання у приміщенні спальної кімнати літньої кухні домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету заподіяння смерті іншій людині, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом на вбивство, підійшов до своєї матері ОСОБА_7 , яка перебувала у лежачому положенні на ліжку вказаної кімнати, та перекрив невстановленим органом досудового розслідування м'яким предметом отвори рота та носа ОСОБА_7 , що призвело до механічної асфіксії та смерті останньої.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025210000000005 від 08.01.2025 наявна обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
08.01.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
09.01.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
10.01.2025 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.03.2025.
Також слідчий зазначив, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування. При цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчого судді від 10.01.2025, продовжують існувати та не зменшились.
Крім цього, 27.02.2025 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області подане клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 4 місяців.
За таких підстав слідчий просить продовжити відносно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що у даному кримінальному ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчого судді від 10.01.2025, продовжують існувати та не зменшились.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Так, ризик незаконного впливу на свідків спростовується тим, що безпосередні свідки самої події у даному кримінальному провадженні відсутні. При цьому підозрюваний особисто повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення, його поведінка впродовж усього досудового розслідування є добросовісною, останній не уникав слідства, не порушував свої процесуальні обов'язки та не знищував на місці події слідову інформацію. Також, на думку захисника, прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити ризики даного кримінального провадження. Вказав, що доцільним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Зауважив, що підозрюваний має постійне місце проживання, та у разі застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту його побутові потреби зможуть забезпечувати двоюрідні брати та сестри, а також сусіди.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Так, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000005 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідча суддя встановила, що 08.01.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Також 09.01.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно з ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.02.2025 підозрюваний направлений до Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на час проведення стаціонарної судової комплексної психолого-психіатричної експертизи на строк до 06.03.2025.
03.03.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025210000000005 від 08.01.2025 до чотирьох місяців, тобто до 08.05.2025.
Так, 10.01.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.03.2025.
При цьому слідча суддя вважала доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Строк дії даної ухвали закінчується 08.03.2025.
Так, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України).
При цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол огляду місця події від 08.01.2025; протокол огляду трупа від 08.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 08.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 08.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 08.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 08.01.2025; протокол огляду аудіозапису від 09.01.2025; протокол огляду відеозаписів від 13.01.2025; лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 ; висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 11 від 10.02.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 та стенограма процесуальної дії до нього від 09.01.2025.
Відтак, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та його соціальні зв'язки не є міцними. Відтак слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився.
Також слідча суддя вважає, що не перестала існувати можливість знищення, приховання або спотворення ОСОБА_4 будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, підозрюваний проживає у житловому будинку, в якому було вчинене кримінальне правопорушення, а тому перебуваючи за місцем проживання, ОСОБА_4 може вчинити дії стосовно знищення, приховування чи спотворення речей, які мають значення для досудового розслідування. При цьому на даний час органом досудового розслідування достеменно ще не встановлено знаряддя вчинення даного злочину, тобто той самий «м'який предмет», яким було закрито отвори носа та рота ОСОБА_7 , внаслідок чого настала механічна асфіксія, від якої остання померла. Відтак, враховуючи те, що досудове розслідування ще триває та відбувається процес відшукання усіх речових доказів, на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є ризик того, що у разі непродовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, такі речі можуть бути ним знищені, сховані чи спотворені.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Крім цього, і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшився, оскільки ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується лише негативно, погрожує сусідам, створює небезпеку для оточуючих. Відтак з урахуванням особливостей вчинення кримінального правопорушення проти життя особи, яке інкримінується підозрюваному, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може вчиняти дії, які призведуть до зміни обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому слідча суддя вважає, що існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення прокурором не доведений. Так само такий ризик не встановлений слідчою суддею при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Відтак слідча суддя встановила, що ризики, визначені ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.01.2025, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що дає підстави продовжити строк запобіжного заходу для стримування таких ризиків.
Крім цього, прокурор довів, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним завершити проведення ряду судових експертиз, а також долучити їх висновки до матеріалів кримінального провадження; здійснити тимчасові доступи до інформації, виконати інші слідчі дії, потреба в яких може виникнути внаслідок проведення вже визначених слідчих (розшукових) дій.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчою суддею не встановлено.
Так, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідча суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні. При цьому жодний інший більш м'який запобіжний захід не зможе перешкодити підозрюваному вчинити дії з метою переховування від слідства, знищення чи спотворення будь-яких речей та документів, які мають значення у даному кримінальному провадженні, чи впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, слідча суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 може бути продовжений на 60 днів, тобто до 01.05.2025. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відтак запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Так само слідча суддя з урахуванням п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином, який спричинив загибель людини.
Така позиція слідчої судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372, 379, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000005 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити повністю.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів.
Установити строк дії ухвали до 01.05.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1