12.03.2025 Справа №1-13/11 Провадження №1/607/2/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України,-
07.06.2006 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.
Згідно обвинувального висновку, 25 травня 2006 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України.
Зі змісту обвинувачення, вбачається, що ОСОБА_5 , 16 березня 2006 року близько 02 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись у приміщенні магазину «Сільпо», що по вул. Петлюри, 2 в місті Тернопіль, виражався нецензурними словами та погрожував охоронцям магазину «Сільпо». Коли на місце події прибули працівники відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували при виконанні службових обов'язків та зробили зауваження ОСОБА_5 з метою припинити його протиправні дії, то останній не відреагував, а продовжував їх, і при цьому почав виражатися нецензурними словами до працівники ВДСО при УМВС України в Тернопільській області, та почав шарпати ОСОБА_7 за формений одяг. В подальшому, перебуваючи поблизу магазину «Сільпо», підсудний ОСОБА_5 продовжував виражатися нецензурними словами до працівників ВДСО при УМВС України в Тернопільській області та погрожувати останнім фізичною розправою. З метою припинити протиправні дії підсудного ОСОБА_5 , міліціонер-кінолог відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_7 разом із міліціонером-водієм відділу державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 почали садити його в службовий автомобіль, який знаходився поблизу приміщення магазину «Сільпо». При посадці у службовий автомобіль, підсудний ОСОБА_5 продовжував виражатися нецензурними словами до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , чинив активну фізичну протидію здійсненню міліціонером водієм ВДСО при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_8 своїх службових обов'язків, та умисно наніс останньому удар в ділянку лівої частини обличчя, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження у вигляді подряпини в ділянці лівої брови, крововиливу в білкову оболонку та синця верхньої повіки лівого ока, садна лівої виличної ділянки, які згідно висновку судово медичної експертизи №606 від 30.03.2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії підсудного ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.342 КК України, тобто опір працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов'язків щодо охорони громадського порядку та за ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
28.12.2006 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області підсудного ОСОБА_5 оголошено в розшук, запобіжний захід з підписки про невиїзд з постійного місця проживання змінено на взяття під варту, провадження у справі зупинено.
До суду надійшло клопотання підсудного ОСОБА_5 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи. Одночасно підсудний ОСОБА_5 просить суд прийняти його письмову добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ст.49 КК України, припинити розшук. Також, підсудний ОСОБА_5 просить проводити розгляд вказаного клопотання без його участі в присутності захисника.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання підсудного, просив його задовільнити. Крім цього, просив проводити судовий розгляд без участі ОСОБА_5 , оскільки останній постійно проживає в США штат АДРЕСА_1 разом зі своєю сім'єю, також внаслідок виробничої травми не може самостійно пересуватись. Крім цього, захисник повідомив, що підсудний ОСОБА_5 у зв'язку із тривалим перебуванням за кордоном не має та не може дистанційно виготовити кваліфікований електронний цифровий підпис, що унеможливлює його допуск до «електронного суду» для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Разом з тим, ствердно засвідчує добровільність надання підсудним ОСОБА_5 згоди на закриття кримінальної справи та звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності, визначеного ст.49 КК України, а також те, що процесуальні права та обов'язки підсудному ОСОБА_5 , який за фахом є юристом, у кримінальній справі зрозумілі та додаткових роз'яснень не потребують.
З врахуванням положень п.1 ч.2 ст.262 КПК України, суд вважає за можливе продовжити судовий розгляд у відсутності підсудного ОСОБА_5 , який перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений, будь-яких заяв та клопотань на адресу суду від останнього не надходило. За наведених обставин, суд з врахуванням положень ст.290 КПК України, не вбачає перешкод для проведення судового розгляду у відсутності потерпілого ОСОБА_8 .
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання підсудного та вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутності потерпілого, який належним чином повідомлений та у відсутності ОСОБА_5 , не заперечила щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності та закриття кримінальної справи.
Суд, заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись з матеріалами клопотання, дослідивши матеріали кримінальної справи, доходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, підсудний ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, оскільки останньому інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, які мали місце 16 березня 2006 року, тобто вже минуло понад 15 років з часу їх вчинення, та ОСОБА_5 надав добровільну згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності.
Інкриміновані злочини підсудному ОСОБА_5 , передбачені ч.2 ст.342, ч.2 345 КК України, відповідно до ст.12 КК України, класифікуються як нетяжкі злочини.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа, яка вчинила нетяжкий злочин, крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї частини, звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло 5 років.
Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України встановлено, що у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло 3 роки.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Частина 3 ст. 49 КК України встановлює, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч.1 ст.282 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
Згідно п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
Частиною 2 ст.11-1 КПК України, регламентовано, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Отже, у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд виносить постанову про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та закриває кримінальну справу.
Частиною першою статті 49 КК України встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року (справа № 735/1121/20, провадження № 13-26кс22) міститься висновок щодо застосування норми права, відповідно до якого у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
У кримінальній справі щодо ОСОБА_5 . 15-річний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, враховуючи час вчинення злочинів - 16 березня 2006 року, сплинув 16 березня 2021 року.
У матеріалах кримінальної справи міститься письмова згода підсудного ОСОБА_5 на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, підписана ним особисто.
Захисник ОСОБА_4 , який здійснює захист підсудного ОСОБА_5 з метою забезпечення дотримання його прав, свобод і законних інтересів, підтвердив позицію свого підзахисного щодо наявності добровільної згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а також те, що процесуальні права та обов'язки підсудного у кримінальній справі йому зрозумілі та додаткових роз'яснень не потребують.
З моменту вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України сплив як диференційовані строки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.49 КК України, так і загальний п'ятнадцятирічний строк, передбачений ч.2 ст.49 КК України.
Відомості про притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень відсутні, що підтверджується наданою прокурором вимогою на ім'я ОСОБА_5 з УІАП ГУНП в Тернопільській області департаменту інформації. Таким чином, підстав, які б виключали застосування положень ст.49 КК України у даному випадку, немає.
За наведених у постанові обставин, клопотання підсудного ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, кримінальна справа - закриттю на підставі ч.1 ст.282 КПК України зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, на підставі ч.2 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім цього, підлягає до задоволення клопотання підсудного щодо припинення розшуку.
Таким чином, оголошений розшук підсудного ОСОБА_5 , згідно постанови суду від 28.12.2006 підлягає припиненню, а запобіжний захід у вигляді взяття під варту - скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 49 КК України, ст.ст.7-1, 11-1, 282 КПК України (в редакції 1960 року) та п.11 Розділу ХІ перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року), суд, -
Клопотання підсудного ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, на підставі ч.2 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі ч.1 ст.282 КПК України (в редакції 1960 року).
Припинити розшук ОСОБА_5 , оголошений, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2006 року.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту скасувати.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_1