07.03.2025 Справа №607/4770/25 Провадження №1-кс/607/1466/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025211040000465 від 06.03.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Тернопіль, не працевлаштованого, не одруженого, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, та у разі задоволення клопотання, визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України, а також існують ризики, зазначені у п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність декількох ризиків у сукупності, які об'єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому, жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов'язків, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведених.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла, щодо задоволення клопотання заперечив, просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання слідчого, зсилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, на які вказує прокурор. Просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025211040000465 від 06.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 те, що 05.03.2025 близько 21:27 год., у останнього, який перебував в приміщенні магазину «Заправка», що розташований за адресою: м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, 72А, виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану та розуміючи у повній мірі, що його протиправні дії будуть помічені сторонніми особами, як наслідок 05.03.2025 близько 21:28 год., підійшов до касової зони зазначеного вище магазину та взяв до рук пачку сигарет торгівельної марки «Marlboro» у кількості однієї штуки вартістю 116 гривень 67 копійок без ПДВ та почав рухатися у бік виходу із вказаного магазину не розрахувавшись за зазначений товар.
Після чого, не звертаючи уваги на зауваження працівниці магазину «Заправка» ОСОБА_7 , яка намагалась зупинити ОСОБА_4 , останній продовжував рухатися у бік виходу із вказаного магазину, тим самим покинув місце вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, як результат завдав матеріальну шкоду ТОВ «Заправка АТ» на загальну суму 116 гривень 67 копійок без ПДВ.
Окрім цього, 06.03.2025 близько 12:07 год., у ОСОБА_4 , який перебував в приміщенні магазину «Сім-23», що розташований за адресою: м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, 90, виник повторний злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану та розуміючи у повній мірі, що його протиправні дії будуть помічені сторонніми особами, як наслідок 06.03.2025 близько 12:08 год., підійшов до касової зони зазначеного вище магазину та взяв до рук пачку сигарет торгівельної марки «Camel» у кількості однієї штуки вартістю 119 гривень 04 копійки без ПДВ та почав рухатися у бік виходу із вказаного магазину не розрахувавшись за зазначений товар.
Після чого, не звертаючи уваги на зауваження працівника магазину «Сім-23» ОСОБА_8 , який намагався зупинити ОСОБА_4 , останній продовжував рухатися у бік виходу із вказаного магазину, тим самим покинув місце вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, як результат завдав матеріальну шкоду ТОВ «Клевер Сторс» на загальну суму 119 гривень 04 копійки без ПДВ.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний час скасований не був.
07.03.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186 КК України, тобто, у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану та у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4. ст. 186 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186 КК України.
Санкцією ч.4 ст. 186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Вказане підтверджується доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.03.2025; протоколом огляду місця події від 05.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.03.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 06.03.2025; протоколом огляду предмету (відеозапису) від 06.03.2025; заявою представника ТОВ «Клевер Сторс» ОСОБА_10 від 06.03.2025; протоколом огляду місця події від 06.03.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 06.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.03.2025; протоколом огляду предмету (відеозапису) від 06.03.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.03.2025.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на представників потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, стверджується тим, що оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому ризик впливу на представників потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від представників потерпілих, свідків та дослідження їх судом; п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 ніде не працює та не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування щодо ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги наступне.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
У поданому клопотанні сторона обвинувачення просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Зважаючи на наведене вище, та за наслідками встановлених обставин при розгляді клопотання, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, а також, його молодий вік, беручи до уваги недоведення прокурором необхідності застосування в даному конкретному випадку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме, домашній арешт, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч. ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, який є молодою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, та вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме вимогам КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 193, 194 - 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобового залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття) до 05 травня 2025 року.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Тернополя, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з представниками потерпілих та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 05 травня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для організації виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Підозрюваного ОСОБА_4 після оголошення ухвали доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1