26.02.2025Справа №607/1566/25
26 лютого 2025 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД №621513 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621708 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621705 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621706 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621703 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621512 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621511 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621514 від 10 січня 2025 року та серії ВАД №621704 від 10 січня 2025 року, 04 листопада 2024 року о 05 год 50 хв, 05 листопада 2024 року о 05 год 41 хв, 06 листопада 2024 року о 23 год 19 хв та о 05 год 05 хв, 08 листопада 2024 року о 05 год 45 хв, 11 листопада 2024 року о 05 год 54 хв, 26 листопада 2024 року о 23 год 34 хв та о 05 год 47 хв, 02 грудня 2024 року о 23 год 02 хв, під час перевірки працівниками поліції громадянин ОСОБА_1 , який перебуває під адміністративним наглядом, був відсутній за місцем проживання по АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року про продовження йому адміністративного нагляду.
У судове засідання 24 січня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у протоколах про адміністративні правопорушення у графах «Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи». Про причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 19 лютого 2025 року.
До ОСОБА_1 у вказане судове засідання застосовано привід.
У судове засідання 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 не з'явився та працівниками поліції доставлений не був, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується його письмовою розпискою, яка знаходиться в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 26 лютого 2025 року.
До ОСОБА_1 у вказане судове засідання застосовано привід.
У судове засідання 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 не з'явився та працівниками поліції доставлений не був, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за місцем його проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. Про причини неявки суду не повідомив.
Згідно рапорту ДОП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Зіньковської В., прибувши за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 дверей квартири ніхто не відчинив. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідає.
Клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не подавав.
Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, строки розгляду справи та відсутність заяви про відкладення розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 2 ст. 187 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається із протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД №621513 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621708 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621705 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621706 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621703 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621512 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621511 від 10 січня 2025 року, серії ВАД №621514 від 10 січня 2025 року та серії ВАД №621704 від 10 січня 2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 04 листопада 2024 року о 05 год 50 хв, 05 листопада 2024 року о 05 год 41 хв, 06 листопада 2024 року о 23 год 19 хв та о 05 год 05 хв, 08 листопада 2024 року о 05 год 45 хв, 11 листопада 2024 року о 05 год 54 хв, 26 листопада 2024 року о 23 год 34 хв та о 05 год 47 хв, 02 грудня 2024 року о 23 год 02 хв, будучи особою, яка перебуває під адміністративним наглядом, під час перевірки працівниками поліції, був відсутній за місцем проживання по АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року про продовження йому адміністративного нагляду.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції долучено:
-електронні рапорти від 04 листопада 2024 року, від 05 листопада 2024 року, від 06 листопада 2024 року, від 07 листопада 2024 року, від 08 листопада 2024 року, від 11 листопада 2024 року, від 26 листопада 2024 року, від 29 листопада 2024 року та від 03 грудня 2024 року;
-копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 січня 2025 року, згідно яких останній відмовився від надання пояснень;
-ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 продовжено адміністративний нагляд терміном на 6 місяців, у тому числі заборонено виходити з житлового будинку за місцем проживання в період з 23 год до 06 год ранку наступного дня;
-ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 продовжено адміністративний нагляд терміном на 6 місяців, у тому числі заборонено виходити з дому (квартири) по місцю проживання (реєстрації) в період з 23 год до 06 год ранку наступного дня;
-постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Будь-які інші докази до матеріалів справи не долучено.
Оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Так, суд не приймає до уваги долучені до матеріалів справи електронні рапорти працівників поліції, як належні та допустимі докази, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Долучені до матеріалів справи ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року та від 31 жовтня 2024 року, якими ОСОБА_1 продовжено адміністративний нагляд, не підтверджують обставин, викладених у протоколах.
Наявна у матеріалах справи постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП, не підтверджує факту відсутності ОСОБА_1 04 листопада 2024 року о 05 год 50 хв, 05 листопада 2024 року о 05 год 41 хв, 06 листопада 2024 року о 23 год 19 хв та о 05 год 05 хв, 08 листопада 2024 року о 05 год 45 хв, 11 листопада 2024 року о 05 год 54 хв, 26 листопада 2024 року о 23 год 34 хв та о 05 год 47 хв, 02 грудня 2024 року о 23 год 02 хв за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 .
Суд критично оцінює копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 січня 2025 року, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, оскільки такі не підтверджують обставин викладених у протоколах. При цьому, у поясненнях не вказано щодо яких обставин та яких саме подій, порушень правил адміністративного нагляду пропонувалось надати пояснення ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні пояснення свідків та працівниками поліції не долучено жодних відеозаписі на підтвердження обставин, викладених у протоколах.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, зазначених в протоколі, в матеріалах справи немає.
Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП, а будь-які сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченоих ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 187, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя І.М. Черніцька