10.03.2025 Справа №607/18335/20 Провадження №1-в/607/78/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Дуди О.О.
за участю секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І.
за участю представника цивільного відповідача Гнатів О.Б.,
представника потерпілого-адвоката Янчишина В.Й.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі заяву представника заявника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС'' - адвоката Гнатів Оксани Богданівни, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Представник заявника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС" (ЄДРПОУ 05447987) звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати виконавчий документ по справі №607/18335/20 в частині вирішення цивільного позову щодо моральної шкоди таким, що не підлягає виконанню на суму 200 000 грн.
В обґрунтування заяви покликається на те, що 26 вересня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено вирок у справі № 607/18335/20, яким цивільний позов задоволено частково: стягнуто з КП «Тернопільелектротранс», як роботодавця, працівник якої під час виконання своїх трудових обов'язків завдав моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 , 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Згаданий вище вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в частині цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди КП «Тернопільелектротранс» оскаржувало в апеляційному порядку.
Тернопільський апеляційний суд розглядав також апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 стосовно цивільного позову про стягнення моральної шкоди та апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 в частині призначеного покарання.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2025 року апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Янчишина В.Й. та представника цивільного відповідача КП "Тернопільелектротранс" адвоката Гнатів О.Б. - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Курдюкова В.М. - задоволено частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року змінений в частині призначеного покарання, застосовано до ОСОБА_1 положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, з покладенням відповідних обов'язків. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік виконувати реально.
В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року залишено без змін.
13.01.2025 року на електронну адресу КП «Тернопільелектротранс» поступила заява представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Янчишина В.Й. з вимогою про добровільне виконання вироку по справі № 607/18335/20 від 26.09.2024 р. щодо стягнення з КП «Тернопільелектротранс» 450000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_2 .
З метою добровільного виконання даного вироку в частині рішення суду щодо стягнення з КП «Тернопільелектротранс» грошових коштів на відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_2 та в ході з'ясування обставин щодо відшкодування даної шкоди в порядку регресу з працівника КП «Тернопільелектротранс» з'ясувалось наступне.
Засуджений ОСОБА_1 повідомив, що ним вже частково відшкодовано 200 000 грн. моральної шкоди ОСОБА_2 , як потерпілому в рамках кримінального провадження №12019210010001883 на часткове відшкодування моральної шкоди завданої смертю його матері ОСОБА_3 , про що надав копію розписки ОСОБА_2 від 09.01.2025 року.
За змістом ч. 1 ст. 1190 ЦК солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Випадки солідарної відповідальності є імперативними. Законодавець чітко визначив такі випадки.
Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню частково, якщо обов'язок боржника відсутній частково у зв'язку добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Судове рішення може виконуватись у добровільному чи примусовому порядку. Норма ч.2 ст. 432 ЦПК України не забороняє добровільне часткове виконання іншою особою обов'язку боржника. Тому часткова оплати потерпілому моральної шкоди безпосереднім заподіювачем завданої шкоди ОСОБА_1 після винесення вироку Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, може розцінюватись виключно в якості добровільного виконання рішення суду.
Представник заявника КП ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС" у судовому засіданні заяву з підстав, що у ній викладені, просить задовольнити.
Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи заявника.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Янчишин В.Й. вважає заяву безпідставною та просить відмовити у її задоволенні.
Перевіривши наведені заявником доводи, викладені в заяві, проаналізувавши їх у сукупності з вивченими матеріалами справи, дослідивши зібрані в ній докази, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до КП «Тернопільелектротранс» задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (ЄДРПОУ 05447987, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7) на користь потерпілого ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 450000 (чотириста п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10.01.2025 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Курдюкова В.М. задоволено частково. Апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Янчишина В.Й. та представника цивільного відповідача КП "Тернопільелектротранс" адвоката Гнатів О.Б. залишено без задоволення. Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 , змінено, в частині призначеного покарання. Застосовано до ОСОБА_1 положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік. Покладено на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік ухвалено виконувати реально. В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.
Відповідно до ч.1,2,4 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Водночас, на даний час, тобто станом на 10.03.2025 року, виконавчий лист у частині вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні та стягнення моральної шкоди судом не видавався.
За таких обставин, слід відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, оскільки виконавчий лист у частині вирішення судом цивільного позову та стягнення моральної шкоди судом не видавався.
На підставі наведеного та керуючись статтями 432, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви представника заявника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС'' - адвоката Гнатів Оксани Богданівни, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Головуючий суддя О. О. Дуда