Справа № 606/265/25
12 березня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12025211080000009 внесеного 07.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладичин, Теребовлянського району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля зазначене кримінальне провадження,
06.01.2025 близько 21 год 00 хв. у житловому будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , за місцем спільного проживання між ОСОБА_5 та його зятем ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на скоєння даного кримінального правопорушення та знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, ОСОБА_3 , діючи умисно, наніс ОСОБА_5 два удари кулаком правої руки в голову, а саме в ділянку обличчя з лівого та правого боку.
Вказаними умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виглядіперелому лівої верхньощелепної пазухи однойменної кістки, що у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більш як 21 день) розладом здоров?я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості - п.п.2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Синець нижньої повіки правого ока за ступенем тяжкості належить до легких - п.п.2.3.5 цих «Правил».
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин та заподіяно шкоду здоров'ю, особистим правам та інтересам ОСОБА_5 наданих йому Конституцією України, правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що дійсно вчинив злочин за обставин, зазначених у обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих під час досудового розслідування, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, показав, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати, зазначив, що загалом у них з потерпілим хороші відносини.
У судовому засіданні потерпілий не заперечував щодо розгляду кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, він йому пробачив, просив обвинуваченого взагалі не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, що виразились у завданні потерпілому ОСОБА_5 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується, особа винного, який вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем свого проживання, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, його поведінку до, під час та після вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, з врахування позиції потерпілого щодо призначення обвинуваченому покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України..
Разом з тим, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов'язків, згідно ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
При призначенні покарання обвинуваченому, враховуючи позицію потерпілого, який просив взагалі не карати обвинуваченого, зазначив, що вони з останнім примирились та у них хороші відносини, суд не вбачає наявності підстав для застосування обмежувальних заходів до обвинуваченого, передбачених ст.91-1 КК України, як про це просив прокурор.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Керуючись статтями 370,371,373,374,376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ч. 1ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1