606/2335/24
Рішення
Іменем України
05 березня 2025 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчука В.В.
при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про та стягнення аліментів, в якій просить стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 16000 грн. 00 коп. на утримання дітей до досягнення дітьми повноліття.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач ОСОБА_7 не приймає участі у вихованні та утриманні їх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому просить суд призначити аліменти на утримання дітей, так як відповідач ухиляється від своїх обов'язків.
В судове засідання позивачка не з'явилася, однак в позовній заяві просять справу слухати в їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, та час розгляду справи, але не повідомив суд про причини своєї неявки.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено:
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано 22 жовтня 2016 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Тернопільської області, про що 22 жовтня 2016 року складено відповідний актовий запис № 1951.
Під час перебування в шлюбі в сторін народилися діти : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вказані обставини підтверджуються повторним свідоцтвом про народження сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 , виданим Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 03 лютого 2024 року, свідоцтвом про народження сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_3 , виданим Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 28 грудня 2018 року, свідоцтвом про народження сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_4 , виданим Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 11 серпня 2022 року, свідоцтвом про народження сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_5 , виданим Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16 жовтня 2024 року.
Однак, відповідач ОСОБА_2 жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Відповідно до ч.2 ст. 181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1,2 ст. 184 суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу суддів на те, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено Законі "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.
Однак, позивачка ОСОБА_1 не представила суду жодних доказів про те, що відповідач ОСОБА_2 в змозі сплачувати аліменти на чотирьох дітей в розмірі 16000 грн. 00 коп. до досягнення дітьми повноліття, а тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути аліменти на чотирьох дітей в розмірі 2000 грн. на кожну дитину до досягнення старшою дитиною повноліття починаючи з 25 листопада 2024 року, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що позов про стягнення аліментів слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_1 в користь позивачки ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , аліменти на утримання дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2000 грн. на кожну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.11.2024 року до досягнення найстаршою дитиною повнолітнього віку.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-182, 184 Сімейного кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 в користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , аліменти на утримання дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2000 грн. на кожну дитину, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.11.2024 року до досягнення найстаршою дитиною повнолітнього віку. .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.В. МАЛЯРЧУК