462/8226/24
2/465/902/25
Іменем України
(заочне)
11.03.2025 м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Швед О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Моторне (транспортне) страхового бюро України (далі також - МТСБУ, позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути із відповідача на свою користь відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 55 726 гривень, вартість послуг експерта у розмірі 2 500 гривень та судовий збір у розмірі 3028 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13.06.2023 о 18:35 год. в м. Львові по вулиці В.Стуса, 35, з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Skoda Octavia»д.н.з. НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.08.2022 у справі №462/2765/22. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено світлофорний об'єкт, що перебуває на балансі Львівського комунального підприємства «Львівавтодор». 11.07.2022 представник потерпілого звернувся до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди. За результатами звернення представника потерпілого та розгляду заяви, позивачем було відкрито регресну справу №85211. 02.08.2022 оцінювачем ОСОБА_2 було складено звіт про незалежну оцінку вартості матеріального майна - світлофорний об'єкт. За результатами висновку вартість матеріального збитку, завдану потерпілому, в результаті пошкодження його майна при ДТП складає 55 726 гривень з урахуванням ПДВ. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з настанням події, позивач прийняв рішення про відшкодування шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 55 726 гривень, а також позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 2 500 гривень. Оскільки відповідачем не відшкодовано збитки позивачу у добровільному порядку, тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою у розмірі 55 726 гривень, вартість послуг експерта у розмірі 2 500 гривень та судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Ухвалою суду від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.
Ухвалою суду від 25.02.2025 розгляд даної цивільної справи відкладено та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено сторін.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість представник позивача з використання сервісу «Електронний суд» подав заяву розгляд справи за відсутності позивача та за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх. Проти заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, зокрема шляхом надіслання на останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , копії ухвали про відкриття провадження у справі і судової повістки, які повернулися на адресу суду 21.01.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 0610221567466, та надіслання копії судової повістки, які повернулися на адресу суду 14.02.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610227071756.
Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалою від 11.03.2025 вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 13.06.2022 о 18.35 год. по вул. Стуса, 35 у м. Львові, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Skoda Octavia» державний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням в результаті чого скоїв наїзд на перешкоду - світлофорний об'єкт, чим порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 124 КУпАП, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої чого транспортний засіб та світлофор отримали пошкодження майна та завдано матеріальну шкоду.
Відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 23.08.2022 у справі №462/2765/22, ОСОБА_3 авизнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.06.2022 о 18.35 год. по АДРЕСА_2 є встановленим та не підлягає доказуванню.
В порушення умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 а ОСОБА_5 аза договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застрахована не була, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Оскільки в результаті зазначеної ДТП було пошкоджено світлофорний об'єкт, що перебуває на балансі Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», тому директор Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» Микола Власюк звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 11.07.2022 №1844 та із заявою про страхове відшкодування в розмірі 60 372,44 гривень в т.ч. ПДВ від 20.04.2023 №687.
На замовлення замовника МТСБУ, виконавцем ТОВ «Незалежна експертна компанія» складено 02.08.2022 звіт про незалежну оцінку вартості матеріального майна - світлофорний об'єкт.
Указаний звіт є підставою для проведення розрахунку між замовником та виконавцем у сумі 2 500 грн., що стверджується актом про виконання робіт відповідно до листа МТСБУ №85211 від 20.07.2022 та рахунку про оплату №181 від 05.08.2022 .
Згідно платіжної інструкції № 932881 від 17.08.2022, МТСБУ сплатило ТОВ «Незалежна експертна компанія» 2 500 гривень за послуги аваркома (експерта) по справі №8521, згідно рах. №7181 від 05.08.2022. т.з. світлофор.
Отже, позивачем сплачено на користь ТОВ «Незалежна експертна компанія» вартість послуг експерта у розмірі 2 500 гривень.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального майна - світлофорний об'єкт, складеного 02.08.2022 виконавцем ТОВ «Незалежна експертна компанія» (оцінювач ОСОБА_2 ) вбачається, що вартість матеріального збитку з ПДВ, завдану потерпілому, в результаті пошкодження його майна при ДТП складає 55 726 гривень.
Відтак, на підставі довідки №1 від 25.04.2023 та наказу №3/7735 від 25.04.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, позивач прийняв рішення про відшкодування шкоди потерпілому в загальному розмірі 55 726 гривень.
Відповідно вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 55 726 гривень, які позивачем було сплачено потерпілій особі згідно платіжного інструкції №921410 від 26.04.2023.
Таким чином до позивача у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_3 акомпенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної Львівському комунальному підприємству «Львівавтодор», внаслідок пошкодження світлофорного об'єкту в результат дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась з вини відповідача та мала місце 13.06.2022 о 18.35 год. по вул. Стуса, 35 у м. Львові.
Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов'язані з регламентною виплатою, в розмірі 55 726 гривень та у зв'язку з залученням експерта здійснено витрати у розмірі 2 500 гривень.
Частиною другою статті 22 ЦК України встановлено, що до збитків належать, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використанням, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик i потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування i не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 Порядку залучення МТСБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417, залучення представника МТСБУ для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБУ або за дорученням.
Згідно п.п. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Отже обов'язково умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку. Виконання указаних робіт є платними та оплачуються замовником, що МТСБУ визначається як наслідок шкоди, завданої винною у ДТП особою.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (ст.599 ЦК України).
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2020 року у справі №330/630/19.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачеві лист №3-01б/13683 від 26.04.2023 про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак ніяких дій з сторони відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку проведене не було.
Відтак, судом встановлено, що відповідач в добровільному порядку зазначені витрати не повернув. Доводів протилежного до суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування морально(немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що для відшкодування шкоди в порядку регресу наявні правові підстави, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а оскільки позивач сплатив потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді особі страхове відшкодування, в зв'язку з чим у позивача виникло право регресу в розмірі виплаченого страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти у розмірі понесених витрат на здійснення регламентної виплатив сумі 55 726 гривень та витрати за залучення експерта у розмірі 2 500 гривень.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір покладається на відповідача в силу повного задоволення позовних вимог.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 3 028 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою у розмірі 55 726 гривень, витрати за послуги експерта у розмірі 2 500 гривень та судові витрати у розмірі 3 028 грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 61 254(шістдесят одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення 11.03.2024.
Суддя Кушнір Б.Б.