Справа №454/599/25
"11" березня 2025 р. місто Сокаль
Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №120251421500000020 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сокаль Львівської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , не одружений, раніше судимий востаннє 20.06.2024 року вироком Сокальського районного суду Львівської області за ст. 390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, освіти середня спеціальна
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.3 ст.389 Кримінального кодексу України,
безпосередньо після вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, ухвалив вирок про наступне:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 в тому, що він будучи засудженим Сокальським районним судом Львівської області за ст. 390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вищевказаний вирок набрав законної сили 23.07.2024, однак ОСОБА_5 , будучи ознайомленим із даним вироком та обов'язками покладеними на нього вироком суду, попередженим про правові наслідки, які наступають за невиконання покладених на нього обов'язків, за порушення громадського порядку та вчинення нового злочину (а.с.21), діючи умисно, в проміжок часу з 03.08.2024 до 06.12.2024 вчинив ряд адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, за що 27.08.2024 та 19.12.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності Сокальським районним судом Львівської області.
ОСОБА_5 , усвідомлюючи необхідність відбування покарання, призначеного вироком суду та маючи реальну можливість його відбути, реалізовуючи свій протиправний умисел, в порушення вимог ч. З ст. 49-3 КВК України, діючи всупереч інтересам правосуддя, в частині забезпечення виконання покарання, ігноруючи офіційні письмові попередження про його кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного йому вироком суду покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, незважаючи на проведену профілактичну бесіду щодо обов'язків засуджених, порушуючи покладені обов'язки, умисно ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме вчинив більше трьох адміністративних правопорушень під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в ухиленні засудженого від відбування покарання #у виді пробаційного нагляду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 389 КК України
Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 подав заяву, в якій беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальному проступку, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та ознайомлений з обмеженнями його права на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Оцінка суду
Відповідно до положень ч.2 ст.381 ч.2, 3 ст.382 КК Уркаїни, суд не досліджує докази на підтвердження встановлених обставин. Суд зазначає встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи зазначене в заяві визнання винуватості обвинуваченим та усвідомлення того, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, співставивши таке визнання із встанволеними органом досудового розслідування обставинами, приймаючи до уваги те, що ці обставини ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі.
Призначення покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкція ч.3 ст.389 КК України не передбачає альтернативну міру покарання.
Також, суд враховує:
ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно із статтею 12 КК України, є кримінальними проступками;
наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану та з метою ухилення від конституційного обов'язку оборони рідної держави, а також вчинення кримінальних правопорушень в той час, коли інші громадяни боронять кордони України та населення нашої держави, в тому числі і обвинуваченого;
особу винного, його вік, матеріальний стан та стан здоров'я;
наявність постійного місця проживання та відсутність місця праці;
обставини, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді пробаційного нагляду за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України в межах санкції статті, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень в майбутньому.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі з встановленням іспитового строку.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно дост. 50 КК України.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
За таких підстав, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 :
- визнати винуватим за ч.3 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий:ОСОБА_1