Справа № 463/247/25
Провадження № 2/463/846/25
про відвід судді
12 березня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - Яцишина О.В. ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, відповідно до якого просить визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , що була придбана у період шлюбу та усунути перешкоди у користуванні власністю, шляхом вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .
Позовна заява надійшла до суду 13.01.2025 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої було визначено суддю Грицка Р.Р.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 17.01.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання у порядку загального позовного провадження.
25 лютого 2025 року представником відповідача - адвокатом Яцишиним О.В на адресу суду скеровано зустрічну позовну заяву.
12 березня 2025 року під час проведення підготовчого засідання, головуючим з метою усунення у стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо його об'єктивності та неупередженості, було повідомлено сторонам про те, що адвокат Яцишин О.В., який представляє інтереси відповідача у справі є йому особисто знайомий, однак їхні відносини не є настільки дружніми та достатніми для підстав заявлення самовідводу.
Представник позивача - адвокат Новінська Л.О. у підготовчому судовому засіданні з огляду на оголошену інформацію в усній формі заявила відвід судді Грицка Р.Р. від розгляду вказаної справи, оскільки дана обставина викликає сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого судді у справі, вважає, що суддя Грицко Р.Р. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Яцишин О.В. у підготовчому судовому засіданні вирішення заяви про відвід судді віднесли на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Виходячи з положень частини другої ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п.12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
При цьому, на переконання суду, підстави для відводу головуючого судді Грицка Р.Р., які заявлені представником позивача знайшли своє належне підтвердження.
Враховуючи наведене, оскільки головуючий суддя Грицко Р.Р. особисто знайомий з представником відповідача - адвокатом Яцишиним О.В., суд дійшов висновку, що для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Грицка Р.Р., як головуючого у справі, вказана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
заяву представника позивача - адвоката Новінської Любов Олександрівни про відвід судді - задовольнити.
Визнати заявлений відвід судді Грицку Роману Романовичу - обґрунтованим.
Відвести суддю Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи № 463/247/25 (провадження № 2/463/846/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.
Матеріали цивільної справи № 463/247/25 (провадження № 2/463/846/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю - передати для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Грицко Р.Р.