Справа № 442/696/25
Провадження № 1-кп/442/149/2025
12 березня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в місті Дрогобичі по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025140000000024 від 16.01.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобич, Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
учасники справи:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, в липні 2023 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) створив групу в інтернет- месенджері «Вайбер» "Погода у навколишніх селах" та отримав права адміністратора, якими був наділений по серпень 2024 року, у якій розміщувалась інформація щодо присутності або відсутності співробітників поліції та ТЦК Дрогобицького та прилеглих до нього районів Львівської області. У вказаній групі користувачами безперешкодно розміщувались повідомлення з відомостями про місце та час проведення співробітниками ТЦК та СП заходів з оповіщення (видача повісток), що сприяло ухиленню від виконання своїх обов'язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період, тим учасникам групи, які мали такі наміри. Для адміністрування вказаної групи ОСОБА_3 використав належний йому мобільний термінал марки «Нuаwеі» «Redmi 13С» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із встановленою сімкартою мобільного оператора «Київстар» із н.м.т. НОМЕР_3 , на який з метою приховання своїх достовірних даних у месенджері зареєстрований акаунт " ОСОБА_6 ". Указане також свідчить, що ОСОБА_3 усвідомлював протиправність своїх дій та не бажав бути викритим у її вчиненні
Зокрема, ОСОБА_3 шляхом адміністрування, яке здійснював за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , організував забезпечення постійного функціонування групи "Погода у навколишніх селах" в месенджері "Вайбер", проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами в групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики. Крім того, останній, як адміністратор групи, маючи можливість впливати на наповнення контенту групи, зокрема і заборонити оприлюднювати інформацію, що перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особі співробітників ТЦК та СП, а також видаляти з групи осіб, які систематично повідомляють таку інформацію, свідомо допускав таке оприлюднення, також блокував окремих користувачів, за порушення т.зв. правил користування групою.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 , у групі "Погода у навколишніх селах" систематично розміщувались повідомлення з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками ТЦК та СП, під час виконання ними службових обов'язків, в межах та поблизу м. Дрогобич та суміжних з ним населених пунктів, що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання ними військового обов'язку.
Таким чином, ОСОБА_3 перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
12.03.2025 між підозрюваним та прокурором в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 114-1 КК України. ОСОБА_3 повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Його захисник підтримав клопотання про затвердження угоди.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений добровільно уклав угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України - відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Обвинувачений раніше не судимий, покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України.
При таких обставинах, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 і призначити узгоджений сторонами вид та розмір покарання обвинуваченому, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом роз'яснено ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду від 12.03.2025 про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 114-1 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12.03.2025 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 : 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_3 рахувати з дати проголошення вироку.
Речові докази - мобільний телефон «Redmi 13С» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 конфіскувати в дохід держави;
мобільний телефон марки «Нuаwеі» повернути ОСОБА_3 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.09.2024.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя
ОСОБА_1