Справа №461/929/25
11 березня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Кітова О.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Петрушки І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Бабій Ірина Миколаївна (адреса: 79005, м. Львів, вул. Шевченка, 15, оф. 2б) до Львівської митниці (адреса: 79008, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабій Ірина Миколаївна, звернувся в суд із адміністративним позовом до Львівської митниці, у якому просить скасувати постанову Львівської митниці від 17.12.2024 року у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 №1508/20900/24 як протиправну та закрити провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що Постановою Львівської митниці від 17.12.2024 року у справі про порушення митних правил № 1508/20900/24 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, що складає 99 678 грн 69 коп. Підставою для винесення постанови у справі про порушення митних правил №1508/20900/24 від 17 грудня 2024 року став протокол про порушення митних правил №0837/20900/24 від 03.07.2024 р., відповідно до якого 03.07.2024 року близько 03 год 15 хв громадянин України ОСОБА_1 , водій транспортного засобу марки «NEOPLAN», реєстраційний номер НОМЕР_2 заїхав в зону митного контролю в напрямку в'їзд в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці. В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які є обов'язкові для письмового декларування або товари та предмети, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0837/20900/24 від 03.07.2024 р. за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12.09.2024 р. у справі № 461/6351/24 провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2024 р. постанову судді Галицького районного суду м. Львова залишено без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці без задоволення. Позивач наголошує, що саме з моменту складення протоколу про порушення митних правил № 0837/20900/24 від 03.07.2024 розпочато адміністративну процедуру притягнення позивача за дане правопорушення до відповідальності, яка звершена закриттям у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. За ті ж самі дії щодо переміщення ОСОБА_1 , товару через митний кордон України митним органом притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Тобто всупереч вимогам закону, з порушенням принципу «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення», Львівською митницею ОСОБА_1 повторно було притягнено за одне й теж правопорушення до адміністративної відповідальності. Відтак, зазначені дії митного органу свідчать про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне і теж саме правопорушення особи, що суперечить принципу non bis in idern.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.02.2025 р. поновлено ОСОБА_1 десятиденний строк оскарження постанови Львівської митниці у справі про порушення митних правил № 1508/20900/24 від 17.12.2024 та відкрито провадження у справі.
10.02.2025 р. на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Представник відповідача зазначає, що закриття провадження у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 471 МК України, на думку відповідача, не можна кваліфікувати як «повторне притягнення особи до відповідальності за одне і теж правопорушення, так як диспозиції вказаних статей описують різні ознаки правопорушень. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача Бабій І.М. в ході розгляду справи позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві. У судове засідання 11.03.2025 року представник позивача не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Лубоцький Б.І. в ході розгляду справи просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 471 МК України. У судове засідання 11.03.2025 року представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст. 229 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 17.12.2024 р. заступником начальника Львівської митниці Хомутянським Віталієм Володимировичем було винесено постанову у справі про порушення митних правил №1508/20900/24, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 99678,69 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 03.07.2024 близько 03 год. 15 хв. в зону митного контролю в напрямку в'їзд в Україну, смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Грушів - Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці прибув транспортний засіб марки «NEOPLAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 .
Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов'язкові для письмового декларування або товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. Громадянин ОСОБА_1 , який слідував як водій у вказаному транспортному засобі, подав до митного контролю власноручно заповнену митну декларацію, в якій заявив про наявність в нього товару згідно поданої декларації - гумова гусениця AKISUN - 1 шт.; зарядна станція EkoFlow Delta МАХ - 1 шт.; домкрат гідравлічний Forsa 3Т - 4 шт.; набір головок ударних Rock Force 5012К (25 пр.) - 8 шт. Громадянин ОСОБА_2 , який слідував, як другий, підмінний водій, подав до митного контролю власноручно заповнену митну декларацію, в якій заявив про наявність в нього товару згідно поданої декларації - пиво - 6 уп.; молоко - 6 уп.; іграшки (м'ячики) - 1 шт.; окуляри - 1; масло 20 л до автобуса - 2; сметана - 3.
Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 03993», під час огляду транспортного засобу під заднім рядом сидінь та між задніми сидіннями, було виявлено товар, а саме:- домкрат гідравлічний підкатний Т830013, 135 мм. - 380 мм. Forsage 3Т - 3 шт., молоко, сметана; зарядна станція EkoFlow Dellta МАХ - 1 шт., набір насадок Rock Force Professional Nools 50121K (25 пр.) - 8 шт.; Під час огляду вантажного відсіку транспортного засобу, серед речей пасажирів, знаходився домкрат гідравлічний підкатний Т830013, 135 мм. - 380 мм.Forsage 3Т - 1 шт. Після вивантаження гумової гусениці, металевих частин розібраних стелажів, кусків картону та особистих речей пасажирів, що закривали доступ до конструктивних порожнин посередині і по краях вантажного відсіку автобуса, після знімання з посадочних місць заглушок конструктивних порожнин транспортного засобу, було виявлено: 1) набір насадок з шуруповертом Rock Force Premium 4401D (40 пр.), у кількості - 20 шт.; 2) набори для заміни сайлентблоків, втулок та підшипників універсальні Rock Force Professional Tools 933T1 (26 пр.), кожен упакований в коробку, в кількості - 20 шт.; 3) домкрат гідравлічний підкатний Т830013, 135 мм. - 380 мм. Forsage 3Т - 16 шт.; 4) масло гідравлічне AURA UP 46 ULTRA PERFORMANCE. - 3 каністри по 20л., загальна кількість - 60л.; 5) набір ключів накидних відігнутих на 75 грд. (11 пр.) № 5118Р (6 мм. - 36 мм.) - 10 шт.; 6) набір інструментів EVER FORCE 6212 - 5МРВ 3/4" CR - MO (21 пр.) - 5 шт.; 7) картридж турбіни MELET: 1302-004-919 QC 97027; 1303-039-906 QC 98855; 1102-017-939 QC 99327 - 3 шт.; 8) набір насадок Rock Force Professional Nools 50121K (25 пр.) - 12 шт.; 9) головка ударна Forcekraft 3/4», 70 мм., 46570 - 5 шт.; 10) головка ударна Forcekraft 3/4», 62 мм., 46562 - 6 шт.; 11) головка ударна Forcekraft 3/4», 39 мм., 46539 - 6 шт.; 12) головка ударна глибока Forcekraft 3/4», 50 мм., 46510050 - 5 шт.; 13) головка ударна Forcekraft 3/4», 52 мм., 46562 - 6 шт.; 14) головка ударна глибока Forcekraft 3/4», 65 мм., 46510065 - 7 шт.; 15) головка ударна глибока Forsage 1», 80 мм., 4858080 - 5 шт.; 16) головка ударна Forcekraft 3/4», 76 мм., 46576 - 5 шт.; 17) головка ударна глибока Forsage 1», 68 мм., 4858068 - 5 шт.; 18) головка ударна глибока Forcekraft 3/4», 65 мм., 46510065 - 4 шт.; 19) головка ударна Forcekraft 3/4», 44 мм., 46544 - 5 шт.; 20) головка ударна Forcekraft 3/4», 67 мм., 46567 - 3 шт.; 21) головка ударна Rock Force CR-MO 4488534, 34 мм. - 6 шт.; 22) головка ударна Rock Force CR-MO 4458535, 35 мм. - 7 шт.; 23) головка ударна Forcekraft 3/4», 67 мм., 46567 - 3 шт.; 24) головка ударна Forcekraft 3/4», 48 мм., 46548 - 7 шт.; 25) головка ударна Forsage 3/4», 42 мм., 46542 - 6 шт.; 26) головка ударна Forcekraft 3/4», 47 мм., 46547 - 6 шт.; 27) головка ударна Rock Force 3/4», 43 мм., 46543 -5 шт.; 28) головка ударна Forsage 3/4», 45 мм., 46545 - 4 шт.; 29) головка ударна глибока Forsage 1/2», 35 мм., 4488535 - 5 шт.; 30) головка ударна глибока Forsage 1/2», 31 мм., 4458531 - 5 шт.; 31) головка ударна Forcekraft CR-MO, 38 мм., 4458538 - 3 шт.; 32) головка ударна глибока Forsage 1/2», 28 мм., 448528 - 6 шт.; 33) головка ударна глибока Forsage 1/2», 32 мм., 4458532 - 6 шт.; 34) головка ударна глибока Rock Force 1/2», 31 мм., 4458531 - 6 шт.; 35) головка ударна глибока Forsage 1/2», 29 мм., 448529 - 6 шт. Про наявність не задекларованого товару гр. України ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявив, у митній декларації не вказав, але після проведення митного огляду визнав своєю власністю. Також, гр. ОСОБА_2 в поясненні письмово повідомив, що виявлений товар є власністю гр. ОСОБА_1 .
За вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю відносно громадянина України ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил від 03.07.2024 № 0837/20900/24 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Згідно з Висновком експерта Львівського управління експертиз та досліджень від 19.07.2024 № 142000-3400-0188 загальна вартість виявлених товарів - автомобільних інструментів в асортименті, становить 332 262,30 гривень.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2024 постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12.09.2024 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України - залишено без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці - без задоволення. Відповідно до вказаної постанови апеляційним судом встановлено, що переміщувані речі перебували в автобусі під керуванням ОСОБА_1 у вільному доступі, без використання будь-яких способів чи засобів, що утруднюють виявлення таких товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 1, 4 ст. 266 Митного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню;
ч. 4 ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою;
ч. 5 ст. 366 МК України, - початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином, каналом позначеним символами зеленого кольору (зелений коридор), є декларування шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення;
ч. 6 ст. 366 МК України, - громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених Митним кодексом України.
Частинами 1 та 4 статті 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг. Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
Відповідно до ч. 8 ст. 374 Митного кодексу України визначено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
З метою з'ясування обставин ввезення на митну територію України вказаних товарів та прийняття участі у складанні протоколу про порушення митних правил Львівською митницею листом від 16.10.2024 № 20-04/20-01/10/28347 гр. ОСОБА_1 , викликано до Львівської митниці. Листом від 30.10.2024 № 20-04/20-01/10/29563 гр. ОСОБА_1 повторно викликано до Львівської митниці. Відповідно до рекомендованого повідомлення про поштове відправлення зазначений лист 07.11.2024 отримано гр. ОСОБА_1 . Однак у визначений час гр. ОСОБА_1 не з'явився.
Таким чином оскаржуваною постановою встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає неправомірними дії митного органу щодо складання протоколу про порушення митних правил у його відношенні за ч. 2 ст. 471 МК України, оскільки на його думку, зазначене суперечить нормам ст. 61 Конституції України.
Вказане позивач мотивує тим, що за фактом події зафіксованої протоколом про порушення митних правил від 26.11.2024 № 1508/20900/24 вже був складений протокол про порушення митних правил від 03.07.2024 № 0837/20900/24 за яким провадження в справі закрито за відсутністю складу правопорушення, а отже, на думку Позивача, постановою митниці від 17.12.2024 у справі № 1508/20900/24 його, з порушенням норм ст. 61 Конституції України, повторно притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Мотивуючи свою позицію Позивач посилається на Постанову Верховного суду від 27.05.2021 № 824/1164/18-а.
Суд зауважує, що у постанові Верховного суду від 27.05.2021 № 824/1164/18-а колегія суддів дійшла висновку, що диспозиції норм за якими у даній справі особа притягнута до відповідальності є ідентичні. Саме ця обставина привела колегію суддів до висновку, що особа двічі притягнута до відповідальності за те саме правопорушення.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів судової справи, справи про порушення митних правил порушені у відношенні ОСОБА_1 були заведені за різними статтями Митного кодексу України та такі мають різні склади порушень митних правил.
Також, справа у якій позивача притягнуто до адміністративної відповідальності заведена внаслідок встановлення судами відсутності складу адміністративного правопорушення у «першій справі», а саме відсутність ознаки «приховування товару». Так, перший протокол про порушення митних правил складено за ч. 1 ст. 483 МК України. Зазначена справа закрита Галицьким районним судом м. Львова у зв'язку з відсутністю у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення за даною статтею, а саме приховування від митного контролю товарі з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів (ч. 1 ст. 483 МК України).
На переконання суду, закриття провадження у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України та притягнення його за ч. 2 ст. 471 МК України, не можна кваліфікувати як «повторне» притягнення особи до відповідальності за одне і теж правопорушення оскільки диспозиції зазначених статей описують різні за своїми ознаками правопорушення. При цьому, суд враховує, що за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, судом закрито провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а відтак позивач раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за діяння зазначені в оскаржуваній постанові.
Інших підстав для скасування оскаржуваної постанови, позивач у позовній заяві не наводить.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено вимог закону при винесенні постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає, що правомірність дій при винесенні постанови від 17 грудня 2024 року у справі про порушення митних правил № 1508/20900/24 доведена відповідачем, підстави для висновку протилежного у суду відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабій Ірина Миколаївна до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил слід відмовити у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабій Ірина Миколаївна до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
представник позивача - адвокат Бабій Ірина Миколаївна (адреса: 79005, м. Львів, вул. Шевченка, 15, оф. 2б);
відповідач - Львівська митниця (адреса: 79008, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).
Повний текст судового рішення складено та підписано 11.03.2025 року.
Суддя Олександр КІТОВ