Справа № 461/9313/24
Провадження № 2-п/461/11/25
11.03.2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 461/9313/24 за позовом
Акціонерного товариства «Ідея Банк»
представник позивача ? Михашула Євгенія Іванівна
(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)
до
ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом
Адвоката Зачепіло Зоряна Ярославівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 23.01.2025 у цивільній справі №461/9313/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Михашули Євгенії Іванівни до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, а також просить скасувати дане заочне рішення та призначити справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Мотивуючи подану заяву, відповідач зазначає, що про наявність судового рішення відповідач дізналась лише 26.01.2025 шляхом отримання повідомлення у мобільному застосунку «Дія». Відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце її розгляду, взагалі про існування даного позову їй відомо не було. Стверджує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків зазначені в розрахунку є правильними. У зв'язку з наведеним, адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 вважає, що заочне рішення підлягає перегляду.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, а також довідками про доставку електронного документу в електронний кабінет сторони у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, зважаючи на наведені обставини, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.
За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи встановлено наступне.
23.01.2025, за результатами розгляду цивільної справи № 461/9313/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Михашули Євгенії Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, було ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 94819 грн 25 коп., а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2046 грн 82 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження було призначено кілька судових засідань, а саме на 17.12.2024 о 15 год. 10 хв. та 23.01.2025 о 11 год. 00 хв.
Відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з інформаційної довідки №Г1-271595-ю/о від 27.11.2024 про реєстрацію місця проживання за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно матеріалів справи, судові повістки разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідача - АДРЕСА_1 , однак такі були повернуті на адресу суду із довідками поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Більше того, ця адреса співпадає з адресою відповідача наведеною у заяві про перегляд заочного рішення.
Таким чином, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду наведеним у постановах від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц та від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач підтверджує, що проживає за вищевказаною адресою, оскільки адресою реєстрації відповідача у заяві про перегляд заочного рішення вказано - АДРЕСА_1 .
Окрім цього, виклики відповідача до суду були здійснені через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб - сайт Галицького районного суду м. Львова).
Таким чином, відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України.
Як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.
Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки усі твердження заявника щодо обґрунтованості заявлених вимог фактично зводяться незгоди з розміром заборгованості.
Матеріали справи містять надані банком виписки за картковим рахунком позичальника, які у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Наведене цілком узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії договору кредиту та страхування №Z62.00301.005713993 від 19.09.2019, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, ОСОБА_1 була ознайомленою з умовами кредитного договору, з такими погодилась у повному обсязі, оскільки підписала та з моменту укладення кредитного договору здійснювала платежі, які передбачені договором, що додатково свідчить про погодження позичальника з усіма умовами кредитного договору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.260, 287, 288 ЦПК України,
постановив:
Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 11 березня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький