Справа №461/608/25
Провадження №3/461/394/25
11 березня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д. при секретарі судового засідання Курилюк А.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Білинського-Гроздь Ю.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
15.01.2025 року о 15 год. 28 хв. у м. Львів по вул. Городоцька, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Trafic?д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Ford C-MAX, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, 15.01.2025 року о 15 год. 28 хв. у м. Львів по вул. Городоцька, 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Trafic?д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, не повідомив про ДТП підрозділ поліції, не дочекався прибуття працівників поліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, не зупинив транспортний засіб і покинув місце пригоди.
Він же, 15.01.2025 року о 15 год. 28 хв. у м. Львів по вул. Городоцька, 2, керував транспортним засобом Renault Trafic?д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі відмовився.
ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнали повністю, а у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП заперечили. Зазначили, що дійсно 15.01.2025 року близько 15 год. 20 хв. рухаючись на транспортному засобі по вул. Городоцькій у м. Львові, ОСОБА_1 внаслідок складних погодних умов не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем Ford, що рухався попереду. Одразу після зіткнення останній разом з потерпілим зупинилися на місці пригоди, вийшли щоб оцінити ступінь пошкоджень та домовились від'їхати на сусідню вулицю, щоб не створювати перешкоду в русі іншим транспортним засобам. ОСОБА_1 зазначив, що він погодився відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, надав всі необхідні контакти та документи, та домовився з останнім не викликати працівників поліції та згодом скласти «європротокол» в електронному вигляді. В подальшому, він поїхав по власних справах. Таким чином, на його думку, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності також повідомила, що більш як через годину після ДТП його зупинили працівники поліції, повідомили, що він залишив місце ДТП та запропонували пройти на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив, що погодився пройти такий тест, однак поліцейські, не зважаючи на це, безпідставно склали стосовно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому, письмові пояснення свідків про відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності пройти огляд на визначення стану сп'яніння в матеріалах справи відсутні.
Сторона захисту вказала, що в подальшому, працівники поліції повторних вимог пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не висловлювали, натомість запропонували ОСОБА_1 повернутися на місце ДТП та підібрати на шляху свого адвоката (що зрештою і було зроблено). Жодних дій щодо відсторонення водія, який нібито має ознаки алкогольного сп'яніння, від керування ТЗ працівниками поліції здійснено не було. Додатково повідомили, що ОСОБА_1 станом на 15.01.2025 р. перебував на амбулаторному лікуванні та відповідно до призначеного лікування приймав низку медичних препаратів. Крім того, зазначили, що в порушення вимог законодавства, працівниками поліції не було здійснено безперервної відеозйомки правопорушення, та така переривається за понад дві години до часу складення відповідних протоколів про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено однією особою, суд матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднав в одне провадження та присвоїв справі номер №461/608/25 (3/461/394/25). Оскільки їхній спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П.1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 2.4. а ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративних правопорушень та правильно кваліфіковані за ст. ст. 122-4, 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця ДТП. Його вина у скоєнні вказаних адміністративних правопорушень підтверджується даними які містяться в:
- протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 221809, ЕПР 1 № 221816 та ЕПР 1 № 221835 ААД № 570094 від 29 березня 2024 року, у яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, від підписання яких останній відмовився;
- схемою з місця ДТП;
- відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що на неодноразові законні вимоги працівників патрульної поліції, водій ОСОБА_1 протягом тривалого часу (з 16:14 год. по 16:37 год.) в категоричній формі відмовляється пред'явити для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та інші документи, які посвідчують його особу. При цьому, о 16:22 год. останній на законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння погоджується, однак виходити з транспортного засобу для проходження такого огляду категорично відмовляється. Окрім того, на відеозаписах зафіксовано як о 16:32 ОСОБА_1 із застосуванням нецензурної лайки також відмовляється виконувати інші законні вимоги працівників патрульної поліції ;
- письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 від 15.01.2025 року, у яких останній зазначає, що 15.01.2025 року, рухаючись по вул. Городоцькій він відчув удар у задню частину свого автомобіля. При цьому, водій, який здійснив таке зіткнення був у стані алкогольного сп'яніння та запропонував від'їхати на сусідню вулицю, щоб не створювати перешкод у русі іншим автомобілям. ОСОБА_2 вказує, що запропонував водію-винуватцю ДТП відшкодувати завдану шкоду, однак останній повідомив, що зателефонує «своїй поліції» та від нього приїде людина. Після відмови чекати, інший учасник ДТП втік з місця пригоди;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння , відповідно до якого у результаті огляду проведеного поліцейським у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та останнього направлено до КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» для проходження відповідного огляду.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.2.5 ПДР України, якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин та вимогам п.2.10а, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
На переконання суду, належними й допустимими доказами підтверджується, що. ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишив місце ДТП не повідомивши орган поліції та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколів про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності.
При цьому, судом враховується те, що відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Зокрема, у стані сп'яніння істотно знижується увага водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Доказів того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, покинула місце ДТП за згодою потерпілого, як і доказів складання учасниками ДТП «європротоколу» матеріали справи не містять.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 зателефонував на лінію «102», що і стало підставою для виявлення та зупинки водія ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції під час пересування останнього на транспортному засобі по місту Львів.
Надані стороною захисту нотаріально посвідчені пояснення потерпілого ОСОБА_2 судом до уваги не беруться, оскільки останній безпосередньо після моменту ДТП вказував, що ОСОБА_1 втік з місця пригоди. Судом було роз'яснено право допитати ОСОБА_2 як свідка з метою усунення розбіжностей у письмових поясненнях, однак стороною захисту такого клопотання заявлено не було.
Аргументи сторони захисту, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не беруться до уваги судом з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Водночас, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я відмовився, що підтверджується записами з відеокамер поліцейських, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, умисними діями, які полягали у невиконанні законних вимог поліцейських пред'явити документи, що посвідчують особу та посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, категоричній відмові вийти з транспортного засобу для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_1 прямо порушив приписи ПДР України, що правильно було розцінено поліцейськими як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №461/608/25 (3/461/394/25), №461/608/25 (3/461/395/25) та №461/608/25 (3/461/396/25), присвоївши об'єднаній справі номер №461/608/25 (3/461/394/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Мироненко