Рівненський апеляційний суд
12 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності, у зв'язку з чим вона була позбавлена можливості надати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин інкримінованого їй правопорушення. Стверджує, що у неї не було ознак алкогольного сп'яніння, а тому у працівників поліції не було підстав пропонувати їй пройти освідування на стан сп'яніння.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останньої до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням
Справа №565/184/24 Суддя в суді І інстанції - Демчина Т.Ю.
Провадження № 33/4815/252/25 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до інформації Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області за вих.№2319/215/01-24 від 05.03.2024 року слідує, що 28.10.2021 року ОСОБА_2 змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 27.12.2023 року. Також матеріали справи містять копію паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 01.11.2021 року на громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що 28 січня 2024 року о 22 год. 09 хв., по вул. Дачна, у м. Вараш, Рівненської області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Transit», р.н. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим допустила порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням водія на огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовилася від огляду на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі, а тому її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 28 січня 2024 року о 22 год. 19 хв., по вул. Дачна, у м. Вараш, Рівненської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Transit», р.н. НОМЕР_3 , не зупинилася на вимогу працівника поліції, завчасно подану проблисковими маячками синього та червоного кольору, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно неї, які б ставили під сумнів її вину у вчиненні інкримінованих правопорушень.
Покликання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції розглянув справу без її участі, чим було порушено її право на доступ до правосуддя, не заслуговують на увагу, оскільки ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. До такої категорії дана справа не належить.
Крім того, неповнота судового розгляду, яка, на думку скаржника, полягала у розгляді справи за її відсутності, не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції. При цьому, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить заперечень щодо правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №280105 від 28 січня 2024 року, серії ААД №280105 від 28 січня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Факт вчинення вказаних правопорушень, за обставин викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню нею аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 08 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.