Справа № 538/2062/23 Номер провадження 22-з/814/55/25 Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
10 березня 2025 року м. Полтава
У порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 ЦПК України, я, суддя Дорош А.І., висловлюю окрему думку й прошу її додати до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду від 10.03.2025 у справі №538/2062/23 (провадження №22-з/814/55/25) за заявою Полтавської обласної прокуратури про ухвалення у справі додаткового рішення за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду від 10 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Полтавської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Я не згодна з судовим рішенням колегії суддів апеляційного суду у даній справі про відмову у задоволенні заяви Полтавської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення, з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2-3 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України, яка передбачає порядок розгляду судом питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).
Умови та підстави, за яких повертається сплачена особою сума судового збору, визначені у статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №308/9100/19 (провадження №61-6095св20), якщо апеляційним судом закрито провадження з підстав порушення правил юрисдикції, то застосуванню підлягають загальні положення цивільного процесуального законодавства, а саме стаття 142 ЦПК України, яка передбачає загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №308/9100/19 (провадження №61-16914св21) зазначено, що питання розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано статтею 142 ЦПК України, згідно з частиною п'ятою якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі необхідною умовою для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, є необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов'язані з цим розглядом. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №148/312/16-ц, від 14.01.2021 у справі №521/3011/18, від 16.06.2021 у справі №904/9024/16.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №760/30077/19, при закритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету. У разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а продовжується компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Отже, подання позивачем заяви (у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України) про направлення справи за встановленою юрисдикцією унеможливлює повернення судового збору на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір». Оскільки Верховний Суд у цій справі не прийняв рішення по суті її розгляду, а закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України і направив справу для продовження її розгляду, то в такому випадку повернення судового збору здійснюється судом, який ухвалює кінцеве рішення по суті.
Згідно матеріалів справи встановлено, що Полтавська обласна прокуратура при подачі апеляційної скарги на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 07 листопада 2023 року сплатила судовий збір у розмірі 1610,40 грн, що підтверджується квитанцією №774 від 27.03.2024. (а.с. 72). Вказаний розмір судового збору зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 74).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури - задоволено. Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 07 листопада 2023року - скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Полтавської про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення оренди землі - закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 право звернутися до суду із позовом за правилами господарського судочинства. Роз'яснено ОСОБА_1 право подати Полтавському апеляційному суду упродовж десяти днів від дня отримання копії цієї постанови заяву про передачу справи для розгляду за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання постанови не звертався до Полтавського апеляційного суду із відповідною заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Полтавської області.
Постанова Полтавського апеляційного суду від 14 жовтня 2024 року в касаційному порядку не оскаржувалася.
Згідно ч. 4 п.п. б,в ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Вважаю, що у даній справі заява Полтавської обласної прокуратури підлягала частковому задоволенню, оскільки у зв'язку з закриттям провадження у справі та не зверненням позивача ОСОБА_1 із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого ЦПК України, слід здійснити розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції та повернути Полтавській обласній прокуратурі судовий збір з державного бюджету, незалежно від змісту прохальної частини заяви прокурора про ухвалення додаткового рішення з метою правильно вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у разі закриття провадження у справі, при цьому, сплачений судовий збір не стягується з позивача ОСОБА_1 .
Суддя Полтавського апеляційного суду А. І. Дорош