Справа № 948/1921/23 Номер провадження 22-з/814/86/25 Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
11 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слуцького Олександра Владиславовича про ухвалення додаткового судового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів,
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 26.07.2024 позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внесено відомості до актового запису №15 від 16.05.2013, складеного виконавчим комітетом Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 220,80 грн., а також на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Додатковим рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 09.08.2024 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.02.2025 апеляційні скарги ОСОБА_4 - задоволено частково.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 26.07.2024 змінено в частині розміру аліментів, постановлених до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшено його з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 12.01.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Додаткове рішення Машівського районного суду Полтавської області від 09.08.2024 змінено, зменшено розмір правничих витрат, постановлених до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 25 000,00 грн. до 15 000,00 грн.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
24.02.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слуцького О.В. про стягнення правничих витрат у розмірі 12 000,00 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.02.2025 заява про ухвалення додаткового судового рішення призначена до судового розгляду із повідомленням сторін.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.
У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Із матеріалів справи убачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Слуцьким О.В. на підставі ордеру адвоката на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1253250 на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №11/11-23-1 від 11.08.2023./а.с.239 т.1/
28.10.2024 представником позивача - адвокатом Слуцьким О.В. подано до Полтавського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якій заявлено про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу в розмір 12 000,00 грн./а.с.2-6 т.2/
21.11.2024 представником позивача - адвокатом Слуцьким О.В. заявлено клопотання про долучення доказів, наданих у копіях, а саме:
- попередній розрахунок вартості професійної правничої допомоги, яка складається із: аналізу апеляційної скарги; написання відзиву на апеляційну скаргу; участь у судовому засіданні у Полтавському апеляційному суді; загальна ціна за послуги 12 000,00 грн.;
- акт прийому-передачі до договору про надання правової допомоги від 11.08.2024 №11/11-23-1 складений 19.11.2024 та підписаний клієнтом;
- квитанції до прибуткового касового ордеру №97 від 19.11.2024 на суму 12 000,00 грн.
Дослідивши детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунку понесених витрат, апеляційний суд зазначає, що аналіз апеляційної скарги не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно, здійснення вказаного виду роботи не може бути відшкодовано як витрати на професійну правничу допомогу. Оскільки аналіз апеляційної скарги є невід'ємною частиною роботи щодо складання відзиву на скаргу, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання відзиву на апеляційну скаргу.
За встановлених обставин, із огляду на характер спору, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, апеляційний суд вважає, що заява представника позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. І хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними та погодженими на загальну суму 12 000,00 грн., згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, такі зобов'язання не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Отже, апеляційний суд визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених позивачем у розмірі 6 000,00 грн., що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слуцького Олександра Владиславовича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст додаткової постанови складено 11.03.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак