Справа № 161/3681/25 Провадження №11-сс/802/172/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023030000000092за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_8
Прокурор відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2025 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав свою скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які проти апеляційної скарги прокурора заперечили, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Так, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства при розгляді клопотання про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_8 слідчим суддею дотримані.
СУ ГУНП у Волинській області 13.09.2023 року розпочато кримінальне провадження № 42023030000000092, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
22.01.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
31.01.2025 року підозрюваному ОСОБА_8 слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.03.2025 року включно.
28.02.2025 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42023030000000092 від 13.09.2023 року продовжено до 04.05.2025 року.
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні не було закінчено у двохмісячний термін прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку домашнього арешту щодо ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування.
При цьому, матеріали клопотання не містять будь-яких доказів, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, аніж застосування щодо нього такого запобіжного заходу, як домашній арешт, і таких доказів не було здобуто у ході розгляду кримінального провадження апеляційним судом.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, виходив із того, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, які згідно ст..12 КК України відносяться до категорії нетяжкого та особливо тяжкого злочинів, санкція найтяжчої статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Водночас, ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, окрім того, покладені слідчим суддею обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, не порушував.
Апеляційний суд доходить висновку, що слідчий суддя при вирішення клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_8 , врахував усі обставини кримінального провадження та положення чинного законодавства, які містяться в ст.ст.181, 194 КПК України, у зв'язку із чим прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: