Справа № 761/3527/25
Провадження № 2/761/4932/2025
27 лютого 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М..,
при секретарі судового засідання - Лазуренко А.В.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Шевченківського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 19 листопада 2021 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 3029.
В обґрунтування позову зазначено, що 19 листопада 2021 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу подружжя дітей не мають.
Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов'язки, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено Анохіна А.М.
30 січня 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Заперечував проти надання строку на примирення.
Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо розірвання шлюбу та просив надати строк на примирення.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 листопада 2021 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 3029, після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_4 , дружині - ОСОБА_5 .
Від шлюбу подружжя дітей не мають.
Позивачка посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та сімейні обов'язки, просить розірвати шлюб між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки з чоловіком. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася, спільне господарство не ведеться, примирення між сторонами не можливе, сторони на такому не наполягали, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. При цьому, суд враховує визнання позову відповідачкою, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу, відповідно до ст. 113 СК України, залежить від волевиявлення особи, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, і не входить до предмету розгляду, суд не може вирішувати його у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили підлягає направленню до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відмітки в актовому записі про шлюб.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджено квитанцією від 22 січня 2025 року, яка міститься в матеріалах справи.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то судовий збір за подання позовної заяви, сплачений позивачкою необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 287 - 289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, який був зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 3029 від 19.11.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.03.2025.
Суддя Андрій АНОХІН