Справа №760/30329/23 2/760/8275/24
(З А О Ч Н Е)
28 листопада 2024 року місто Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Прищепи С.С., розглянувши цивільну справу за позовом Споживчого товариства «Будова-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
Споживче товариство «Будова-Фінанс» (надалі за текстом - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 5/144-БФ. На виконання зазначеного договору відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 536 559 (п'ятсот тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень. 10 серпня 2023 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду, відповідно до якої Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 5/144-БФ від 08 жовтня 2019 року було розірвано за взаємною згодою сторін. Також, відповідно до вказаної додаткової угоди, позивач зобов'язувався повернути відповідачу фактично сплачені кошти у розмірі 536 559 (п'ятсот тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень в наступному порядку:
1) 100 000 (сто тисяч) гривень - 10.08.2023 року;
2) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.09.2023 року;
3) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.10.2023 року;
4) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.11.2023 року;
5) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.12.2023 року;
6) 36 559 (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень - до 04.01.2024 року.
Позивачем на виконання додаткової угоди про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві повернуто відповідачу грошові кошти наступним чином: 10.08.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень; 08.09.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень; 09.10.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень; 15.11.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень.
17 листопада 2023 року позивачем на рахунок відповідача було помилково перераховано грошові кошти в розмірі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) гривень. Таким чином загальна сума коштів, перерахованих відповідачу, склала 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, що перевищує суму, яку позивач зобов'язувалось повернути, на 243 441 (двісті сорок три тисячі чотириста сорок одна) гривня.
Після виявлення помилки позивач намагався звернутись до відповідача з проханням повернути надлишково сплачені кошти, проте на телефонні дзвінки за вказаним у додатковій угоді номером телефону вона не відповідає, при цьому зазначений номер телефону є діючим, його не відключено, спілкування щодо укладення додаткової угоди проводилось шляхом телефонних дзвінків, а також перепискою у месенджері Viber за цим номером. 20.11.2023 року відповідачем було надіслано через месенджер Viber фото листа з вимогою повернути гроші, зазначене повідомлення було нею прочитане, проте відповіді вона не надала. Також на адресу проживання
Відповідачем через Укрпошту та кур'єрською службою були направлені листи з вимогою повернення коштів. Направлений кур'єрською службою лист відповідач не отримала, при цьому повідомила кур'єра через Viber, що вона виїхала з України. Направлений Укрпоштою лист також не вдалось вручити адресату. Таким чином, на думку позивача, остання ігнорує прохання про повернення надлишково сплачених коштів та не повертає їх добровільно. У зв'язку з вищенаведеним позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. Представник позивача подав клопотання у якому просив про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників судового процесу, що не з'явились, та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 5/144-БФ. На виконання зазначеного договору відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 536 559 (п'ятсот тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень.
10 серпня 2023 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду, відповідно до якої Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 5/144-БФ від 08 жовтня 2019 року було розірвано за взаємною згодою сторін. Також, відповідно до вказаної додаткової угоди, позивач зобов'язувався повернути відповідачу фактично сплачені кошти у розмірі 536 559 (п'ятсот тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень в наступному порядку:
1) 100 000 (сто тисяч) гривень - 10.08.2023 року;
2) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.09.2023 року;
3) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.10.2023 року;
4) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.11.2023 року;
5) 100 000 (сто тисяч) гривень - до 04.12.2023 року;
6) 36 559 (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень - до 04.01.2024 року (а. с. 34).
Позивачем на виконання додаткової угоди про розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві повертало відповідачу грошові кошти таким чином: 10.08.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень; 08.09.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень; 09.10.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень; 15.11.2023 року - 100 000 (сто тисяч) гривень, що підтверджується платіжними інструкціями № 731, 813, 786, 743.
17 листопада 2023 року позивачем на рахунок відповідача було помилково перераховано грошові кошти в розмірі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 814.
Таким чином, судом встановлено, що загальна сума коштів, перерахованих відповідачу, склала 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, що перевищує суму, яку позивач зобов'язувався повернути, на 243 441 (двісті сорок три тисячі чотириста сорок одна) гривня.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку правомірно посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Із аналізу ст. 1212 ЦК України, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності таких умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Суд вважає, що під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Згідно зі ст. 1214 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.
Враховуючи, що відповідачем помилково перераховано грошові кошти в розмірі 380 000 (триста вісімдесят тисяч) гривень, а також те, що загальна сума коштів, перерахованих відповідачу, склала 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, що перевищує суму, яку позивач зобов'язувався повернути, на 243 441 (двісті сорок три тисячі чотириста сорок одна) гривня, а відповідачем не наведено доводів та не надано жодних доказів на підтвердження існування інших зобов'язань з позивачем, як на підставу отримання ним грошових коштів, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному розмірі, а саме по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову в розмірі 4 993,61 гривень.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Споживчого товариства «Будова-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Споживчого товариства «Будова-Фінанс» безпідставно набуті кошти у розмірі 243 441 (двісті сорок три тисячі чотириста сорок одна) гривня.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Споживчого товариства «Будова-Фінанс» судовий збір у розмірі 4 993 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) гривні 61 копійка.
Повне найменування сторін:
позивач - Споживче товариство «Будова-Фінанс» (адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25, код ЄДРПОУ 41257261);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.В. Верещінська