СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9265/24
пр. № 2/759/430/25
18 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
за участю секретаря Кульбовської В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника третьої особи ОСОБА_4 ,
представника третьої особи ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрбуд Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про витребування майна з чужого володіння, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрбуд Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,
Представник позивача адвокат Здоренко В. Є. який діє в інтересах ОСОБА_1 03.05.2024 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Житло-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрбуд Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про витребування майна з чужого володіння.
В обґрунтування позову зазначив, що 16.08.2019 між ОСОБА_8 та ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» був укладений Договір № 52-1608/2019-2 про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до умов якого ОСОБА_8 зобов'язалась передати ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» грошові кошти з метою отримання у власність квартири в ЖК «Пектораль» за № 512 в секції № 5 на 9 поверсі, площею 73,20 кв.м. за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» зобов'язалось прийняти грошові кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами. ОСОБА_8 свої зобов'язання за вказаним Договором виконала, 18.08.2020 здійснила усі розрахунки з управителем, перерахувавши грошові кошти в сумі 1 545 984 грн. 00 коп. на банківський рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал». 18.08.2020 між сторонами укладено Договір №М52-1608/2019-2 про відступлення майнових прав, відповідно до якого управитель передає, а ОСОБА_8 приймає майнові права на об'єкт інвестування, що підлягає передачі ОСОБА_8 після завершення будівництва. Також відповідно до умов даного Договору, ОСОБА_8 набуває прав на об'єкт інвестування з дати підписання Договору. 19.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (Управитель), ОСОБА_8 (Попередній Довіритель) та ОСОБА_1 (Новий Довіритель) укладено Договір №В52-1608/2019-2 про відступлення прав та переведення обов'язків за Договором №52-1608/2019-2 від 16.08.2019 про участь у Фонді фінансування будівництва. За умовами Договору №В52-1608/2019-2, ОСОБА_8 за згодою ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» - передала, а ОСОБА_1 прийняв на себе усі права та обов'язки, що належали ОСОБА_8 за Договором №52-1608/2019-2 від 16.08.2019 про участь у Фонді фінансування будівництва та Договором №М52-1608/2019-2 від 19.08.2020 про відступлення майнових прав, що були укладені між ОСОБА_8 та ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал». Відповідно до умов Договору, з моменту його укладення Попередній Довіритель втрачає всі свої права на грошові кошти, що сплачені ним Управителю згідно Договору про участь у ФФБ. Сплачені Попереднім Довірителем кошти визнаються такими, що сплачені Новим Довірителем. Таким чином, враховуючи факт укладення Договору №В52-1608/2019-2 про відступлення прав та переведення обов'язків між ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал», враховуючи попереднє належне виконання грошових зобов'язань ОСОБА_8 за Договорами, ОСОБА_1 набув майнові права та право на отримання Об'єкта інвестування у власність від Забудовника після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію та права єдиного і виключного інвестора Об'єкта інвестування, квартири №512 . Після прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (ІІ пусковий комплекс -секції 3,4,5) та зважаючи на повне виконання зобов'язань, ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» сформовано та надано ОСОБА_1 витяг від 22.12.2020 з переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителем від управителя майнових прав на цей об'єкт інвестування. Крім того, Директором ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» ОСОБА_1 видана довідка за №440 від 22.12.2020 фонду фінансування будівництва виду А ЖК «ПЕКТОРАЛЬ», а саме видана відповідно до ст. 19 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та підтверджує, що згідно Договору про участь у фонді фінансування будівництва №52-1608/2019-2 від 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 здійснені остаточні розрахунки із Управителем та підтверджує право ОСОБА_1 на набуття у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування, а саме № 512 в секції № 5 на 9 поверсі, площею 73,20 кв.м., сума внесених коштів 1 545 984 грн. 00 коп. На підставі вказаних документів 11.03.2021 між ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» та ОСОБА_1 складено акт №330 приймання-передачі об'єкту інвестування, а саме об'єкт інвестування за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , а саме трикімнатну квартиру №512 на 9 поверсі, а також проведені роботи та обладнання встановлене на об'єкті інвестування. Також, 11.03.2021 за актом прийняття - передачі документів ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» передало ОСОБА_1 оригінали документів у відповідності до положень ст. 19 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та на виконання умов Договору управителя із забудовником в тому числі і технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 . При спробі зареєструвати право власності на вказану квартиру, ОСОБА_1 стало відомо, що дане нерухоме майно належить ОСОБА_7 на підставі Договору дарування від 24.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В. В. При ознайомленні з історією реєстраційних дій по об'єкту ОСОБА_1 стало відомо, квартира 512 попередньо була зареєстрована 15.12.2020 за ОСОБА_5 на підставі підроблених документів, а 18.12.2020 ним продана ОСОБА_6 , яка 24.12.2020 подарувала квартиру ОСОБА_7 . У відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» повідомлено про те, що Договір №52-1608/2019-2 про участь у Фонді фінансування будівництва (об'єкт інвестування - кв. № 512 у ЖК «Пектораль», за адресою АДРЕСА_4 (будівельна адреса: АДРЕСА_1 ) між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та громадянином ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не укладався та не підписувався, так само як і Договір відступлення майнових прав, предметом якого є передача від Управителя до Довірителя майнових прав на Об'єкт інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договору про участь ФФБ після звершення Забудовником будівництва, також не складався Акт приймання-передачі квартири згідно Договору №52-1608/2019-2 про участь у ФФБ від 16.08.2019 р. Отже, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» жодних Договорів не укладало з ОСОБА_5 , майнові права на об'єкт інвестування ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не набув, підстави для набуття останнім права власності на вказану квартиру відсутні, а тому відсутні підстави для реєстрації права власності на спірне майно за ним. Не набувши права власності на квартиру, ОСОБА_5 не мав законних підстав для відчуження вказаної квартири третім особам. Враховуючи те, що ОСОБА_1 належно виконав умови Договору про участь у фінансуванні будівництва, тому після завершення будівництва об'єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації, у ОСОБА_1 виникло право на об'єкт інвестування, яке трансформувалося у право власності інвестора на проінвестований об'єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права, однак в результаті незаконної реєстрації права власності на майно на іншу особу, ОСОБА_1 позбавлений права власності на квартиру.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
24.07.2024 представник ОСОБА_7 адвокат Русаков С.О. подав до суду заяву про застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, застосувати наслідки спливу строку позовної давності, стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу. Зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду належних доказів того, що між ОСОБА_8 та ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» укладений Договір №52-1608/2019-2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 16.08.2019 та відсутні належні докази того, що ОСОБА_8 або ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» грошові кошти в якості сплати вартості об'єкту інвестування. Спірне майно набуте у законний спосіб на підставі Договору дарування квартири від 24.12.2020, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. Договір купівлі продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також договір дарування не оскаржені та не визнані недійсними, а тому ОСОБА_7 є єдиним законним власником спірної квартири та не може бути позбавлений права власності.
29.08.2024 представник позивача адвокат Здоренко В.Є. звернувся із заявою про зміну предмету позову, шляхом доповнення позовних вимог новою позовною вимогою та врешті просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 .
30.08.2024 від представника ОСОБА_7 адвоката Чарухи Р.Р. надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою. В обґрунтування зустрічного позову вказує, що ОСОБА_7 є єдиним законним власником спірної квартири оскільки набув її на підставі нотаріально посвідченого Договору дарування квартири.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 первісні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, зазначені у поданій до суду позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечували з підстав, викладених у поданому до суду відзиві.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник ОСОБА_5 адвокат Єльчанінова І. О. в судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій просила розгляд справи провести без присутності представника відповідача.
Представник ОСОБА_7 адвокат Русаков С.О. в судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечував з підстав викладених у поданому до суду відзиві. Зустрічний позов просив задовольнити з підстав, викладених у зустрічному позові.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» адвокат Пугач С.В. у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях. Проти зустрічного позову заперечував
Представник ОСОБА_8 адвокат Харін О. М. у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях. Проти зустрічного позову заперечував.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.08.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (Управитель) та ОСОБА_8 (Довіритель) укладено Договір №52-1608/2019-2 про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до п. 1.1 якого Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність житла (об'єкта інвестування), а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, правилами фонду фінансування будівництва виду А ЖК «Пектораль», затвердженими наказом директора Управителя №4 від 17.03.2016, Договором між забудовником та управителем №17/03/16 від17.03.2016 та чинним законодавством України.
Пунктом 1.9 даного Договору визначено, що об'єктом інвестування є трикімнатна квартира № 512 в секції № 5 на 9 поверсі, площею 73,20 кв.м., яка знаходиться в об'єкті будівництва багатофункціональному комплексі в складі приміщень житлового призначення, торгівельно-розважальних та офісних приміщень, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:221:00).
18.08.2020 між ОСОБА_8 (довіритель) та ТОВ «Укрбудпереказ» (повірений) укладено Договір доручення №502, відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується на умовах та у строки, визначені цим Договором та правилами агентського співробітництва здійснити від імені, в інтересах та за рахунок Довірителя перерахування грошових коштів на рахунок відповідного фонду фінансування будівництва ТОВ «ФК Житло-Капітал» в якості оплати за Договором участі у фонді фінансування будівництва та винагороди ТОВ «ФК Житло-Капітал» за управління майном. Довіритель зобов'язується під час укладення цього Договору внести до каси Повіреного грошові кошти в загальній сумі 1545984 грн. 00 коп.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №368 від 18.08.2020, від ОСОБА_8 прийнято кошти за Договором доручення № 502 для внесення на рахунок ФФБ в сумі 1 545 984 грн. 00 коп.
Листом №5-51/848/2024 від 04.10.2024 АБ «УКРГАЗБАНК» підтвердило зарахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» від ТОВ «УКРБУДПЕРЕКАЗ» з призначенням платежу «Перерах.зг.Дог.Дор.№502 від 18.08.20р.від імені ОСОБА_8 за фін. об'єкту інвест. по Дог. про уч. у ФФБ№52-1608/2019-2 від 16.08.19р. без ПДВ» на загальну суму 1 545 984 грн. 00 коп.
18.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (управитель) та ОСОБА_8 (довіритель) укладено Договір № М52-1608/2019-2 відступлення майнових прав, відповідно до якого Управитель передає, а Довіритель приймає майнові права на об'єкт інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договору про участь у ФФБ після завершення будівництва. Опис об'єкта інвестування: трикімнатна квартира № 512 в секції № 5 на 9 поверсі, площею 73,20 кв.м., яка знаходиться в об'єкті будівництва багатофункціональному комплексі в складі приміщень житлового призначення, торгівельно-розважальних та офісних приміщень, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:221:00).
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що з дати набуття майнових прав на Об'єкт інвестування Довіритель набуває: право отримання Об'єкта інвестування у власність від Забудовника після введення Об'єкта будівництва в експлуатацію; права єдиного і виключного інвестора Об'єкта інвестування.
19.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (управитель), ОСОБА_8 (попередній довіритель) та ОСОБА_1 (новий довіритель) укладено Договір №В52-1608/2019-2 про відступлення прав та переведення обов'язків за Договором №52-1608/2019-2 від 16.08.2019 про участь у Фонді фінансування будівництва.
Пунктом 1.1. Договору №В52-1608/2019-2 встановлено, що відповідно до умов цього Договору Попередній Довіритель, за згодою Управителя, передає, а Новий Довіритель приймає на себе усі права та обов'язки, що належать Попередньому Довірителю за Договором про участь у ФФБ та Договором відступлення майнових прав, що укладені між Управителем та Попереднім Довірителем.
Пунктом 3.3. Договору №В52-1608/2019-2 передбачено, що сплачені попереднім довірителем кошти визнаються такими, що сплачені Новим Довірителем.
Пунктом 3.4. Договору №В52-1608/2019-2 встановлено, що з моменту укладання цього Договору всі дії, що вчиненні Попереднім Довірителем в рамках Договору про участь у ФФБ до укладання цього Договору вважаються такими, що вчинені Новим Довірителем.
Відповідно до розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації №828 від 09.12.2020, житловому будинку (ІІ пусковий комплекс -секції 3, 4, 5) у складі проекту будівництва багатофункціонального комплексу в складі приміщень житлового призначення, торговельно-розважальних та офісних приміщень: АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_4 .
22.12.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» було видано ОСОБА_1 витяг з переліку довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителем від управителя майнових прав на цей об'єкт інвестування, а саме квартиру № 512 .
22.12.2020 ОСОБА_1 було видано довідку №440 фонду фінансування будівництва виду А ЖК «Пектораль», яка підтверджує, що Довірителем здійснені остаточні розрахунки із Управителем та підтверджує право Довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування, а саме: трикімнатна квартира № 512 в секції № 5 на 9 поверсі, площею 73,20 кв.м., яка знаходиться в об'єкті будівництва багатофункціональному комплексі в складі приміщень житлового призначення, торгівельно-розважальних та офісних приміщень, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:75:221:00).
11.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» підписано акт №330 прийняття-передачі об'єкту інвестування за яким на виконання умов Договору № 52-1608/2019-2 від 16 серпня 2019 року про участь у Фонді фінансування будівництва, на підставі Довідки управителя фонду фінансування будівництва ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» № 440 від 22 грудня 2020 року про право Довірителя на набуття у власність об'єкту інвестування та керуючись ст. 19 Закону України від 19.06.2003 р. № 978-ІУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» Забудовник передав, а Довіритель прийняв об'єкт інвестування, трикімнатну квартиру № 512 на 9 поверсі, площею 73,20 кв.м.
11.03.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» підписано акт прийняття - передачі документів за яким Забудовник передав Довірителю оригінали документів у відповідності до положень ст. 19 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та на виконання умов Договору управителя із забудовником в тому числі і технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав від 07.03.2024, квартира АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_7 на підставі Договору дарування від 24.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В. В.
24.12.2020 між ОСОБА_6 (дарувальний) та ОСОБА_7 (обдаровуваний) укладено Договір дарування квартири АДРЕСА_3 . Пунктом 2 вказаного Договору зазначено, що відчужувана квартира належить Дарувальнику на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В. В., 18 грудня 2020 року за реєстраційним номером №2322, та згідно з Інформаційною довідкою №238627843 від 24.12.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 225090438000, номер запису про право власності 39794884.
18.12.2020 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . Пунктом 2 вказаного Договору зазначено, що відчужувана квартира належить Продавцю на праві приватної власності, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та згідно з інформаційною довідкою №237714862 від 18.12.2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2250904380000, номер запису про право власності 39747792. Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна проводилась без видачі документа, що посвідчує таке право, у зв'язку з веденням в експлуатацію новоствореного об'єкта нерухомого майна. Продаж вчинено за 1354200 грн. 00 коп.
22.03.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» на адвокатський запит представника ОСОБА_1 було повідомлено, про те, що Договір № 52-1608/2019-2 від 16.08.2019 р. про участь у Фонді фінансування будівництва (об'єкт інвестування - кв. № 512 у ЖК «Пектораль», за адресою АДРЕСА_4 (будівельна адреса: АДРЕСА_1 )) між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та громадянином ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не укладався та не підписувався також між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та гр. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не укладався Договір відступлення майнових прав, предметом якого є передача від Управителя до Довірителя майнових прав на Об'єкт інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договору про участь ФФБ після завершення Забудовником будівництва, також не складався Акт приймання-передачі квартири згідно Договору № 52-1608/2019-2 про участь у ФФБ від 16.08.2019 р. Також повідомлено, що Договір № 52-1608/2019-2 про участь у Фонді фінансування будівництва від 16.08.2019 р., укладався між ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), також між ГОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) укладався Договір відступлення майнових прав, предметом якого є передача від Управителя до Довірителя майнових прав на Об'єкт інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договору про участь ФФБ після завершення Забудовником будівництва, також складався Акт приймання-передачі квартири згідно Договору № 52-1608/2019-2 про участь у ФФБ від 16.08.2019 р.
З наданих Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві копій матеріалів кримінального провадження № 12021100100001128 внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2021 року вбачається, що керівник ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» засвідчує факт того, що компанія не укладала жодних Договорів із ОСОБА_5 та не видавала ОСОБА_5 жодних документів, кошти від ОСОБА_5 на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» не надходили. Керівником ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» вказано про те, що невідомі особи, на підставі завідомо підроблених документів, шахрайським шляхом заволоділи об'єктами нерухомого майна, а саме квартирами АДРЕСА_3 в житловому комплексі «Пектораль» та зареєстрували право власності на вище вказані об'єкти за ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що було внесено відомості щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України.
Так, з наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогач В. В. копій документів до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 113-121), які стали підставою для внесення запису про державну реєстрацію прав на спірну квартиру за ОСОБА_5 вбачається, що в свідоцтві про участь у ФФБ (т.2 а.с. 113) вказаний ОСОБА_5 , в Договорі про участь у ФФБ (т. 2 а.с. 114-118/2) також вказаний ОСОБА_5 , технічний паспорт (т. 2 а.с. 119) також містись посилання на ОСОБА_5 , так само як і довідка (т. 2 а.с. 121) містить посилання на ОСОБА_5 , в той час як реєстрації прав власності здійснювалась ОСОБА_5 . Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_11 , в межах кримінального провадження, повідомлено (т. 1 а.с. 175) про те, що ним технічні паспорти, плани квартир, експлікації, характеристики на квартири за адресою: АДРЕСА_4 не розроблялись та не видавались.
18.01.2024 Київською міською радою прийнято рішення № 7613/7654 про перейменування бульвару Кольцова у Святошинському районі міста Києва на бульвар Миколи Руденка.
Сукупність наведених у первісному позові обставин доводить той факт, що укладаючи 18.12.2020 договір купівлі-продажу квартири №512 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продавцю вказане нерухоме майно на праві приватної власності не належало, останній діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб. Такий правочин суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам ОСОБА_1 та моральним засадам. При цьому, ОСОБА_1 доведено законність набуття право власності на спірне майно.
Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суб'єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов'язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.
Практика визнання права власності на об'єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується й Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).
Отже, у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об'єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. Визнання права власності є ефективним і належним способом захисту прав сторони - покупця, який за договором купівлі-продажу майнових прав повністю сплатив узгоджену в договорі грошову суму, проте не може реалізувати свої права.
ОСОБА_1 позбавлений іншого способу реалізувати свої права на квартиру, ніж визнання цього права в судовому порядку, а тому обраний спосіб судового захисту у спірних правовідносинах є ефективним, універсальним і застосовним до спірних правовідносин.
Спосіб захисту права власності, передбачений статтею 392 ЦК України, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну квартиру на підставі договору № 52-1608/2019-2 про участь у фонді фінансування будівництва від 01.06.2018, договору доручення №502 від 18.08.2020, договору №В52-1608/2019-2 відступлення майнових прав від 18.08.2020 та Договору №В52-1608/2019-2 від 19.08.2020 про відступлення прав та переведення обов'язків за Договором №52-1608/2019-2 від 16.08.2019 про участь у Фонді фінансування будівництва. У подальшому ОСОБА_1 отримав довідку №440 від 22.12.2020 фонду фінансування будівництва виду А ЖК «Пектораль», яка підтвердила, що ОСОБА_1 здійснені остаточні розрахунки із управителем та підтверджує його право на набуття у власність спірної квартири. Відповідачами вказані обставини спростовані не були.
Враховуючи вищевикладене, за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на квартиру АДРЕСА_5 .
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні й нематеріальні блага.
Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 статті 190 ЦК України).
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Частина 2 статті 331 ЦК України передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи: 1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо; 2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо).
Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.
Велика Палата ВС у своїй Постанові від 14 вересня 2021 року (пункти 146, 147, 149) за результатами розгляду справи № 359/5719/17 щодо захисту прав інвестора будівництва дійшла до наступних висновків.
Інвестор після виконання ним фінансових зобов'язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об'єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об'єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об'єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об'єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об'єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).
Отже. саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об'єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.
Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України).
Окрім того, ВП ВС частково відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 червня 2015 року в справі № 367/5136/13-ц (провадження № 6-318цс15), про необхідність позивача захищати свої майнові права, а не право власності, яке ще не виникло. На переконання Великої Палати ВС, у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов'язань після завершення будівництва об'єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.
Відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Застосовуючи положення ст.387 ЦК України, необхідно виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до не власника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі№ 703/1191/20 (провадження № 61-19324 св 21), віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також у Постанові від 31 березня 2021 року у справі № 752/4033/16-ц, провадження № 61-13656 св 20, та додатково зауважив, що належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник».
Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року по справі № 607/25518/19 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.
При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем.
У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно.
Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року в справі № 522/3885/19 (провадження № 61-10952св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14- 8цс21) зроблено висновок, що: «Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. […] Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкта нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи».
При цьому відповідачами за первісним позовом під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у ОСОБА_1 права власності на вище вказане майно.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Отже, вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.
З наявних в матеріалах доказів вбачається, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 будучи власником спірної квартири, не виявляв волі на відчуження належної йому на праві власності квартири, а відтак, спірна квартира вибула з його володіння поза волею власника.
Відповідно ст. 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині витребування майна і необхідність захисту порушеного права ОСОБА_1 шляхом витребування майна - квартири АДРЕСА_5 з незаконного володіння ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 в порядку ст. 388 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, в силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Так, представником ОСОБА_7 адвокатом Русаковим С. О. подано заяву про застосування строків позовної давності.
У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено, в тому числі й станом на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020. Строк дії карантину в Україні закінчився 30.06.2023.
Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Відтак, ОСОБА_1 заявлено вимоги в межах строків позовної давності, у зв'язку з чим заява представника ОСОБА_7 про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Вирішуючи зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, суд зазначає, що з огляду на вищенаведені встановлені обставини та матеріали справи, оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право, суд не знаходить правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати за зустрічним позовом слід залишити за відповідачем-позивачем ОСОБА_7 .
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Також, з приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
На основі всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин справи, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 15140 грн. 00 коп.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати за зустрічним позовом слід покласти на позивача ОСОБА_7 , оскільки в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрбуд Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про витребування майна з чужого володіння, визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_5 .
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) квартиру АДРЕСА_5 .
Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_11 ) судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрбуд Інвест», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталій Володимирович про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.В. П'ятничук