1Справа № 335/13795/24 3/335/166/2025
11 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 НГУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчення водія НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий органом 1430 від 21.11.2018, рнокпп НОМЕР_4 ,-
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.12.2024 об 11 год. 35 хв., в м. Запоріжжі, вул. Наукове містечко, буд.59, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Niva», д.н.з. НОМЕР_5 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродня блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР України. Про повторність попереджений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, зокрема повісткою за місцем проживання та направленням sms-повідомлення, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №192267 від 09.12.2024 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
В зв'язку із неявкою ОСОБА_1 до суду, судовий розгляд був неодноразово відкладений 10.01.2025, 03.02.2025, 21.02.2025, останній раз на 11 березня 2025 року, про що був повідомлений і порушник, шляхом направлення судових повісток та повідомлень.
03.02.2025 порушник через канцелярію суду надав заяву, в якій зазначив, що вини своєї не визнає.
Справа розглянута за відсутності правопорушника, що не суперечить вимогам ч.2 ст.268 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». За таких обставин, а також з урахуванням того, що ОСОБА_1 належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а також що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Крім того, безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192267 від 09.12.2024 року, складеним поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капралом поліції Домбровським В.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капралу поліції Домбровського В.В. від 09.12.2024 (а.с. 5);
-відеозаписом із нагрудного відео реєстратора поліцейського, на якому зафіксовано обставини складення відносно ОСОБА_1 матеріалу за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
До своєї заяви від 03.02.2025 ОСОБА_1 будь-яких доказів не долучав, своїх пояснень не виклав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати обставини вчиненого адміністративного правопорушення, чи винна вказана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, в свою чергу, жодний із перелічених вище доказів ОСОБА_1 спростований не був.
Пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, зокрема: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КпАП України настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є повторність, тобто вчинення правопорушення повторно протягом року.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/8779/24 від 12.11.2024 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та те, що останнім не вчинено дій та не надано доказів, які б свідчили про його невинуватість, зухвале нехтування останнім постанови судді про позбавлення права керування транспортними засобами, є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Транспортний засіб «Chevrolet Niva», д.н.з. НОМЕР_5 , належить на праві власності гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто порушник ОСОБА_1 не є власником зазначеного автомобіля.
Враховуючи всі обставини справи, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», величина ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, ч.2 ст. 130, ст. ст. 221, 251, 268, 280, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанову про накладення адміністративного стягнення, звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Про виконання постанови, повідомити Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О.О. Романько