1Справа № 335/11512/24 2/335/353/2025
03 березня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення компенсації та суми індексації,
16.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення компенсації згідно ст. 117 КЗпП України та суми індексації, який обґрунтував, тим, що 16.07.2024 він звертався до суду з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, який був прийнятий до розгляду.
27.07.2024 до суду був поданий додаток до вищезазначеної позовної заяви, який за своїм змістом є заявою про збільшення позовних вимог в якій позивач додатково просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію згідно ст. 117 КЗпП України в розмірі 8870,04 грн. та суму індексації у розмірі 15177,89 грн.
12.09.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було винесено рішення у справі № 335/8212/24, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати задоволено.
Також, 12.09.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було винесено ухвалу, про повернення йому, ОСОБА_1 додатку до позовної заяви, який за змістом є заявою про збільшення позовних вимог, у справі № 335/8212/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, через порушення процесуального порядку подачі такої заяви, а саме через не надання ним доказів направлення копії додатку до позовної заяви відповідачу.
Так як судом не були розглянуті позовні вимог щодо стягнення з відповідача компенсації згідно ст. 117 КЗпП України та індексації, позивач вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Вказує, що Наказом № 10-к від 31.01.2022 був прийнятий на роботу у Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (далі ДП «УкрНДІспецсталь») на посаду сторожа дільниці сторожової охорони.
Згідно довідки вих. № 22-АД-138 від 28.05.2024 ДП «УкрНДІспецсталь», ОСОБА_1 дійсно працював в Державному підприємстві «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» з 01.02.20222 по теперішній час за посадою сторож. Виплачено доходу 78342,72 грн. Заборгованість із виплати заробітної плати скала 103798,90 грн.
Наказом № 34-к від 01.06.2024 він був звільнений з 01.06.2024 з посади сторожа дільниці сторожової охорони за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, так як через систематичну невиплату заробітної плати він не мав засобів до проживання.
Згідно уточненого розрахунку позивача, та заяви про збільшення позовних вимог, компенсація з урахуванням положень ст. 117 КЗпП України за період з червня 2024 по 2025 складає 72198,00 грн. сума індексації заборгованості із заробітної плати - 16820,87 грн. та суми індексації середнього заробітку - 2265,99 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 91284,86 грн..
Крім того, згідно бухгалтерської довідки № 22-АД-178 від 22.07.2024, його середньогодинна заробітна плата складала 51,57 грн.
Посилаючись на викладене, розрахунок, ОСОБА_1 просив стягнути з Державного підприємство «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» на свою користь компенсацію згідно ст. 117 КЗпП України за період з червня 2024 по січень 2025 у розмірі 72198,0 грн, суму індексації заборгованості із заробітної плати 16820,87 грн, суму індексації середнього заробітку 2 265,99 грн., що в загальній сумі складає 91284,86 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2024 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09 год. 30 хв. 28.11.2024. В подальшому розгляд справи було відкладено на 10 год. 30 хв. 19.12.2024, на 11 год. 00 хв. 30.01.2025 та на 11 год. 20 хв. 03.03.2025.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання вкотре не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Відзив не подав.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди позивача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та докази, наявні у ній, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їх правовідносини.
01.06.2024 ОСОБА_1 згідно Наказу № 34-к від 01.06.2024 на підставі ст. 38 КЗпП України був звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з посади сторожа до дільниці сторожової охорони ДП «УкрНДІспецсталь».
На час звільнення, відповідач не здійснив з ОСОБА_1 усіх відповідних розрахунків, внаслідок чого заборгованість по виплаті заробітної плати за період з травня 2022 по травень 2024 склала 103798,90 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2024 позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного підприємство «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» заборгованість із заробітної плати за період з травня 2022 по травень 2022 у розмірі 103798,90 грн.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Роботодавець не несе відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, у разі відсутності його вини. Відсутність своєї вини повинен довести роботодавець (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2022 у справі № 359/3879/20).
Згідно з частинами 3, 4 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів в період затримки.
Відповідно до довідки ДП «УкрНДІспецсталь» № 22-АД-178 від 22.07.2023, в квітні 2024 відпрацьовано згідно табелю обліку часу 176 годин, нарахована заробітна плата за квітень 2024 - 9093,12 грн., в травні 2024 відпрацьовано згідно табелю обліку робочого часу - 168 години, нарахована заробітна плату за травень 2024 - 9566,14 грн., в т.ч. компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 917,50 грн. Заробітна плата за розрахунковий період складає: 9093,12+9566,14-917,50= 177741,76 грн. сумарний відпрацьований час складає: 176+168=344 годин, Середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи складає 17741,76:344-51,57 грн.
Згідно розрахунку наданого позивачем, сума середнього заробітку за час затримки з червня 2024 по січень 2025 становить 72198,00 грн., сума індексації заборгованості з заробітної плати складає 16820,87 грн., сума індексації середнього заробітку складає 2265,90 грн.
Даний розрахунок не спростований відповідачем, тому приймається судом як вірний.
Відповідно до статті 1Закону України «Про оплату праці», заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Частиною 5 статті 95 КЗпП встановлено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядку).
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (ч. 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Механізм індексації має універсальний характер, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахункової суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Положеннями п. 11 Порядку (в редакції абзацу другого даного пункту, що застосовувалась до 01.01.2016) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін).
Пунктом 11 Порядку в редакції зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 77 від 11.02.2016 застосовується з 01.01.2016, передбачає можливість проведення індексації грошових доходів населення у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до п. 4 Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового пункту, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з п. 5 Порядку, індексації у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Виходячи з наведеного, обчислення індексу споживчих цін та суми індексації у позовній заяві здійснюється на підставі додатків до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, шо використовують працю найманих працівників.
Судом встановлено, що сума індексації заборгованості із заробітної плати складає 16820,87 грн, а сума індексації середнього заробітку 2 265,99 грн.
Отже, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 95 КЗпП, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 12, 81, 211, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення компенсації та суми індексації - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» на користь ОСОБА_1 компенсацію згідно ст. 117 КЗпП України та суму індексацію, в загальній сумі 91284,86 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів», ЄДРПОУ 00190414, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 74-А.
Суддя В.О. Макаров