Дата документу 12.03.2025
Справа № 334/1887/25
Провадження № 2/334/1646/25
про залишення позовної заяви без руху
12 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила:
10 березня 2025 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , сформована представником позивача - адвокатом Ігнатовим Дмитром Івановичем (діє на підставі Ордеру серії ВТ №1043537 від 28.02.2025 р.) в системі «Електронний суд», до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить таких висновків.
Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.
У відповідності до положень п. 2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення п.2 ч.3 ст.175ЦПК України, не вказано відомі номери засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти (за її наявності) позивача та відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Разом з тим, в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява також не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд», отже у зв'язку з набранням чинності 26.05.2021 року Закону України №1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, що на даний час передбачено ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Судом встановлено, що позовна заява сформована представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ігнатовим Д.І. в системі «Електронний суд».
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Верховний Суд зробив правовий висновок у постанові від 14.11.2018 у справі №761/9285/17, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відтак позивачу необхідно надати доказ направлення позовної заяви шляхом надсилання листом з описом вкладення відповідачу.
Відповідно до ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною сьомою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною першою ст. 58 ЦПК визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 7 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.03.2018 у справі № 910/23346/16, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Як зазначено у вказаній постанові, у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю. При цьому ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Відповідно до п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція) ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Згідно з п. 12.8 вказаного Положення ордер містить реквізити щодо, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Тобто, зазначення на ордері застереження «Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються», не передбачені нормами чинного законодавства, та не свідчать про право представника на підписання заяви від імені позивача.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте позовна заява підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання та подання позовної заяви згідно з договором про надання правничої допомоги. Також, при цьому не зазначено будь-яких засобів зв'язку з позивачем, зокрема адреси електронної пошти чи номеру телефону.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не долучено квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, враховуючи, що позовна заява сформована в системі «Електронний суд», позивачем повинно бути сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір» в розмірі 968,96 гривень (1 211,20 грн. х 0,8) та надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37941997
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA828999980313131206000008512
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа)
Зазначені недоліки позбавляють суддю можливості вирішити питання щодо відкриття провадження по справі.
Статтею 29 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Шлюб між сторонами зареєстровано у Республіці Польща.
Разом з тим, представник позивача в позовній заяві зазначає адресу зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача, але не зазначає адресу їх фактичного місця проживання, що унеможливлює суд перевірити дотримання позивачем підсудності справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви додано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , однак згідно відомостей сервісу «Перевірка недійсних документів» порталу Державної міграційної служби України, доступного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 визнано недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів. Якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху та надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Коломаренко К. А.