Дата документу 18.02.2025
Справа № 334/8311/19
Провадження № 1-кп/334/127/25
18 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
обвинувачуваного ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,
В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння. Суми викраденого майна незначні.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала щодо клопотання захисника в частині двох епізодів у кримінальному провадженні з ЄРДР №12019080050003559 від 10.10.2019 року.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі.
Вислухавши пояснення учасників справи, суд прийшов до наступних висновків.
09.08.2024 набув сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01.01.2019 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» становить 1921 грн.
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2019 складає 1921,00 грн, тоді як на час інкримінованих подій у 2022 році розмір дрібної крадіжки складав 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що відповідно складало 192 грн 10 коп.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 10.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080050003559 ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні:
- 10.10.2019 року закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а саме за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, сума спричиненої матеріальної шкоди потерпілому ТОВ «Омега» складає 299, 16грн;
- 11.10.2019 року таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України, сума спричиненої матеріальної шкоди потерпілому ТОВ «Сільпо Фуд» складає 413, 88 грн
Аналізуючи наведені положення законів (пункти 3.1., 3.2.), слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Бо наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становить до 3028 грн 00 коп., відповідно у 2019 році, ураховуючи положення ст. 5 КК України, 1921 грн 00 коп.
З цих підстав, ураховуючи положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, бо вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що враховуючи наявність згоди обвинуваченого, клопотання захисника підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю через втрату чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння лише за ч. 4 ст. 185 КК України.
Керуючись статтями 7, 100, 124 - 128, 284, 350, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України,
Клопотання захисника задовольнити.
Закрити провадження в частині епізодів від 10.10.2019 року та 11.10.2019 року ( ЄРДР № 12019080050003559 від 10.10.2019) за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15. ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскарженою до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1