Справа № 333/977/25
Провадження № 2-а/333/61/25
07 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
03.02.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначила, що 24.08.2024 р. інспектором ДПП, Якимчук Б.Б., розглянуто дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 057-1120, та складено відносно неї постанову серії 4АВ № 07005052 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, яка мотивована тим, що 24.08.2024 о 8 год. 29 хв., за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 371+527 (дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення) зафіксовано транспортний засіб TOYOTA CAMRY (марка, модель) НОМЕР_1 (номерний знак). Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 56 км/год, чим порушила ч. 4 ст. 122 та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. У постанові міститься посилання на докази: зображення та відеозапис з технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: Каскад, 057-1120, свідоцтво про повірку технічного засобу №22-01/29024, термін його дії до 03.10.2024. Спірна постанова їй не направлялась, про її існування вона дізналася 24.01.2025 з моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №АСВП 76892976, вважає вказану постанову протиправною, незаконною та такою, що порушує її права, адже вона не може бути винною в тому чого не вчиняла, оскільки 24.08.2024 вона знаходилась в м. Запоріжжя, здійснювала покупки та фізично не могла бути за кермом вказаного автомобіля, крім того вказаний транспортний засіб не належить їй на праві власності та в момент вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб перебував у власності ОСОБА_2 , просить скасувати вказану постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження по справі.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.02.2025 відкрито провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі. У відзиві зазначив, що аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 доведений в повній мірі. 09 вересня 2024 року було направлено копію постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ №07005052 від 24.08.2024 року, рекомендований лист з повідомленням про вручення було повернуто відправнику ( Департаменту патрульної поліції) за закінченням терміну зберігання.
Далі вказав, що статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Отже, суб'єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути: належний користувач транспортного засобу; фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб; керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб; особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на територію України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про
належного користувача транспортного засобу. Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). На підставі цього просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву з проханням розглянути позов в її відсутність, наполягала на задоволенні позову.
Відповідач, будучи належно та завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, представник відповідача у відзиві на позов просив розгляд справи провести без його участі, в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.08.2024 о 8 год. 29 хв., за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 371+527 (дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення) зафіксовано транспортний засіб TOYOTA CAMRY (марка, модель) НОМЕР_1 (номерний знак). Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 56 км/год, чим порушила ч.4 ст. 122 КУпАП. 24.08.2024 інспектором ДПП, Якимчук Б.Б., розглянувши дані, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 057-1120, та складено відносно позивачки постанову серії 4АВ №07005052 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.01.2025 відкрито виконавче провадження №76892976 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 3400 грн.
Позивач зазначає, що станом на дату вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 був зареєстрований за власником ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України 08.10.2022 №1145 та статті 14-2 КУпАП, вона зареєстрована, як належний користувач TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 .
Стосовно відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП, як належного користувача автомобіля TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
Згідно визначення «належний користувач» - це фізична особа, яка на законних підставах керує транспортним засобом, який їй не належить. І несе відповідальність зокрема за порушення ПДР.
За вчинення правопорушень має відповідати той, хто був за кермом. Призначення належного користувача, або шеринг авто дозволяє отримувати штрафи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху тій особі, яка керувала транспортним засобом.
Так, дійсно ОСОБА_1 є належним користувачем автомобіля TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 , однак в цей день 24.08.2024, позивач перебувала в м. Запоріжжя, що підтверджується випискою по витратах, наданою АТ КБ «ПриватБанк», а саме здійснювала покупки в магазинах м. Запоріжжя, тому фізично не могла бути за кермом транспортного засобу TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 , який в цей час перебував за 800 км. від м. Запоріжжя.
Тому суд вважає, що в даному випадку належний користувач несе відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП, коли дійсно встановлено, що вона перебувала за кермом, а власник не встановлений. Однак, дану обставину спростовано доказами, які досліджено судом.
Тобто, в даному випадку, позивачка ОСОБА_1 не повинна виконувати вимоги ст. 279-3 КУпАП щодо можливості звільнення її від відповідальності, оскільки їй не відомо інших належних користувачів автомобіля TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 , оскільки ці обставини відомі тільки власнику зазначеного автомобіля.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина 2 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові, а саме, що в момент скоєння правопорушення 24.08.2024 р. за кермом транспортного засобу TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 перебувала саме позивач ОСОБА_1 не надав. З фото та відео, наданих до відзиву на позов, неможливо встановити, що за кермом автомобіля знаходилась саме ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
В матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA CAMRY номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_2 .
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справах про адміністративні правопорушення судом перевіряється правомірність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності, та приймається відповідне рішення щодо правомірності/протиправності таких дій (бездіяльності) та наявності правових підстав для скасування вказаного рішення - постанова ВС від 18.10.2019 р. у справі №177/213/17(2-а/177/16/17).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 р. у справі №204/8036/16-а(2а/204/27/17), адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постановах від 16.09.2020 р. у справі № 127/18265/16-а, від 04.11.2020 р. у справі №446/2196/16-а, від 25.05.2021 р. у справі №383/1120/16-а(2-а/383/4/17).
У постанові від 22.10.2019 р. у справі №161/7068/16-а Верховний Суд наголосив, що «висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами».
Обставини, що вказані в оскаржуваній постанові, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні - постанова ВС від 29.04.2020 р. у справі №211/4667/16-а(2-а/211/26/17).
У постанові від 06.02.2020 р. у справі №727/9504/16-а Верховний Суд вказав, що при прийнятті рішення у справі суд повинен надати оцінку доказам, які містять інформацію щодо предмету доказування, встановити на підставі таких доказів наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, особливою умовою під час розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, - наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Оскільки матеріалами справи спростовується вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, то склад цього правопорушення відсутній.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1). Оскільки правопорушення, за яке позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності, скоєне не нею, а іншою особою, справа про адміністративне правопорушення щодо позивачки підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Отже, оскаржувана постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивачки до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, - підлягає закриттю.
Положенням частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір в сумі 1211, 20 грн.
Разом з тим, розмір судового збору за подання позовної заяви про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 605,60 грн. підлягає віднесенню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Крім того, п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом переплачено судовий збір в сумі 605,60 грн.
Отже, судовий збір в сумі 606, 60 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 132, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 4АВ №07005052, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Якимчук Богданою Богданівною 24.08.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з державного бюджету судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплачений нею при подачі адміністративного позову за платіжною інструкцією №0.0.4168191538.1 від 03.02.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Копію рішення направити учасникам справи.
Суддя Ю.В. Ковальова