Справа № 333/6053/23
1-кп/333/209/25
10 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 12023082040000477 від 25.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України,
за участі прокурора- ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , . обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом протокол обшуку від 28 квітня 2023 року та додатки до нього, відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України. З тих підстав, що вказаний протокол обшуку не містить інформації щодо фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів. Також, зі змісту протоколу обшуку неможливо становити де і в яких місцях (шафах, столах, в будинку, на подвір'ї тощо) знаходилися і були виявлені під час обшуку предмети та речі, які згодом були вилучені. Крім того, в протоколі обшуку відсутня інформація щодо 2-х учасників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (нерозбірливо). А саме: відсутні імена, по батькові, дати народження, місця проживання.
Прокурор не вбачав підстав для задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим та передчасним.
Інші учасники провадження підтримали клопотання адвоката ОСОБА_9 .
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
З правового змісту вказаної норми Закону випливає, що ознаки недопустимості доказів поділяються на очевидні та не очевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду.
Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кримінально-процесуальним Законом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо відокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.
Разом з тим, заявлений доказ, який просить визнати очевидно недопустимим захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 , може бути визнаний недопустимим під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження кожного доказу у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.
Відповідно до ухвали ВС у справі № 711/2233/18 від 07 вересня 2021 року для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду. Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи - отримання доказів внаслідок поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та на правову допомогу захисника тощо - не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику. Водночас, порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок проведення кримінального розслідування чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті злочину і покаранні злочинця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому.
За таких обставин, судом, на даній стадії судового розгляду, не встановлено очевидної недопустимості доказів, про виключення яких просить захисник, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладені захисником, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, так як можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначеного в ньому доказу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 89, 358, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_9 про визнання доказу очевидно недопустимим - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : ОСОБА_1