Справа № 333/1762/25
Номер провадження 1-кс/333/851/25
05 березня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025082040000237 від 22.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 , -
встановила:
05.03.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025082040000237 від 22.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел на незаконне придбання з метою збуту особиливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений в ході досудового розслідування точну дату та час, але не пізніше 11 год. 14 хв. 03.03.2025 року, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, за невстановлених обставин, незаконно придбав невстановлену кількість, але не меше 59 згортків в ізолюючій стрічці чорного кольору з вмістом особиливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у розфасовоному вигляді, для їх подальшого зберігання з метою збуту.
Так, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконний збут особиливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_5 переніс вказані згортки до приміщення своєї квартири, де незаконно зберігав їх в кімнаті у розфасованому вигляді з магнітним пристроєм для кріплення, з метою подальшого збуту, до моменту вилучення працівниками поліції, а саме 03.03.2025 року.
03.03.2025 року, у період часу з 11 год. 46 хв. по 14 год. 46 хв. в ході санкціонованого обшуку квартири за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , яку останній використовує як місце мешкання виявлено та вилучено: 49 згортків в ізолюючій стрічці чорного кольору з речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), магніти для кріплення, електронні ваги для зважування.
Крім цього, в кишені куртки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено:
- 5 згортків в ізолюючій стрічці чорного кольору з вмістом психотропної речовини - PVP, яка згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 р. віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця І, Список №2), загальна маса яких складає 2,2159 г (в перерахунку на основу), що відповідно до наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є великим розміром, які останній зберігав при собі з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що кваліфікується як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні ним вищезазначених кримінальних правопорушень (злочинів) підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.02.2025, яка своїми показами підтверджує факт злочинної діяльності ОСОБА_5 у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
- протоколом огляду від 27.02.2025;
- протоколом обшуку від 03.03.2025 та вилученими речовими доказами;
- протоколами допитів свідків від 03.03.2025;
- висновками експерта за результатами судово-хімічної експертизи;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
04.03.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Таким чином, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_8 може:
1. переховуватись від органів досудового розслідування або суду;
2. незаконно впливати на свідків;
3. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованому йому злочину не визнав, зазначив, що наркотичні засоби належать його подрузі, котра вживала наркотики та періодично відвідувала його квартиру, приводила туди своїх друзів, та й могла їх підкинути. Факт особистого вживання наркотичних засобів заперечував, у задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики не підтверджені, ОСОБА_5 сплутався з дівчиною-наркоманкою, є особою раніше не судимою, має батьків похилого віку. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, але з мінімальним розміром застави.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, у скоєнні якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 відповідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 04.03.2025 о 14 годині 03 хвилині.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5, ч.1 ст.177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить те, що підозрюваний усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, про що свідчать дії останнього при приведенні обшуку за його участі, а саме те, що ОСОБА_5 намагався покинути місце вчинення злочину, втекти від працівників поліції ще от моменту вручення повідомлення про підозру, чим вже намагався перешкоджати встановленню істини по справі. У зв'язку з цим, ОСОБА_5 з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України або на тимчасово окуповані території України, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути його до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний обізнаний про анкетні дані та місце мешкання свідків, які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_5 під час проведення обшуку неодноразово висловлював погрози фізичною розправою та вбивством свідків по даному кримінальному провадженню, які своїми показами підтверджують його незаконну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Враховуючи це, орган досудового слідства вважає, що існує ризик, що з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків шляхом залякування. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, тощо.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_5 , специфіку вчинення злочину та його систематичність, та те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та його єдиним заробітком є незаконна діяльність, існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, а саме збут наркотичних речовин та психотропних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Однак, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 30 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн., що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалила:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025082040000237 від 22.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 01 травня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 03 березня 2025 року 14 години 16 хвилин.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 01 травня 2025 року.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Одночасно ОСОБА_5 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок ) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: (отримувач платежу - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи (несення військової служби);
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1