Єдиний унікальний номер 317/919/25
Провадження № 1-кс/317/122/2025
10 березня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 яке та було погоджено з прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 20.02.2025, уточнено прокурором 20.02.2025 року відповідно до ухвали та надійшло до суду по кримінальному провадженню № 12025087230000057 від 15.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-
Встановив:
До суду було подано клопотання,яке поверталося прокуророві для усунення недоліків, яке уточнював особисто прокурор ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримував прокурор ОСОБА_5 в якому дізнавач зазначив:
15.02.2025до ЧЧ ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що на блокпосту «3-10» поблизу с. Бабурка Запорізького району Запорізької області, виявлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий при собі зберігав блістер з пігулками «Метадон» в кількості 10 одиниць, без мети збуту.
Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2025 за №12025087230000057, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та розпочато досудове розслідування.
15.02.2025в період часу з 15 години 49 хвилини до 15 години 53 хвилин, дізнавачем відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 проведено огляд місця події - території блокпосту «3-10» поблизу с. Бабурка Запорізького району Запорізької області, під час якого ОСОБА_6 , видав працівникам поліції блістер з пігулками «Метадон» в кількості 10 одиниць, які останній зберігав при собі без мети збуту.
У подальшому вилучені речовини було упаковано в паперовий конверт з відповідними пояснювальними написами та підписами учасників.
Вилучений блістер з пігулками «Метадон» в кількості 10 одиниць, на підставі постанови дізнавача було визнано речовим доказом та направлено на експертне дослідження до Запорізького НДЕКЦ МВС України.
Зазначений блістер з пігулками «Метадон» в кількості 10 одиниць, які визнані речовими доказами, зберігають на собі слідову інформацію обставин вчинення кримінального правопорушення, на думку дізнавача та прокурора з метою збереження їх в такому ж вигляді, як і після виявлення кримінального правопорушення, та з метою подальшого проведення на стадії досудового розслідування судових експертиз та можливість безперешкодного доступу до нього фахівцям (експертам), під час проведення судових експертиз (досліджень) необхідно арештувати.
17.02.2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області поштою подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, яке 19.02.2025 року слідчим суддею повернуто прокурору для усунення недоліків, оскільки до клопотання не долучені належним чином завірені копії документів, якими підтверджуються доводи, викладені у клопотанні, а також те, що в клопотанні дізнавачем не зазначені відомості щодо виклику чи не виклику у судове засідання користувача майна, що є порушенням норм КПК України.
Враховуючи те, що вилучені в ході огляду 15.02.2025 блістер з пігулками «Метадон» в кількості 10 одиниць є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, мають значення речових доказів, тому з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження підлягають накладенню на них арешту з метою збереження речових доказів.
При цьому прокурор просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно не зазначаючи, що необхідно викликати користувача, не вказуючи його місце проживання.
В судовому засіданні прокурор практично вимагав у суду здійснити виклик Калугіна, посилаючись на рішення Верховного Суду.
Слідчий суддя з огляду на думку прокурора відклав слухання клопотання та викликав у судове засідання ОСОБА_8 , який не з'явився, документів на підтвердження особистості суду не надавав. Встановити, ким написана заява, що долучена прокурором до матеріалів уточненого клопотання не виявилося можливим, а тому суд прийшов до висновку, що вказану заяву неможливо враховувати при розгляді клопотання.
В судовому засіданні дізнавач ОСОБА_9 повідомила суду, що постановою слідчого від 15.02.2025 вилучені предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Але вказана постанова відсутня в матеріалах провадження. В матеріалах провадження також відсутня квитанція про прийняття вказаного речового доказу на зберігання до камери схову речових доказів .
Натомість міститься постанова про внесення змін в постанову про призначення судово-хімічної експертизи в якій зазначено, що на експертизу направлено порошкоподібна речовина, а не блістер з таблетками в кількості 10 штук, який вилучено згідно протоколу огляду місця події.
На час розгляду клопотання перебування та знаходження вилучених з місця огляду події речей не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначені в протоколі ОМП пігулки «Метедону» є речовиною, що не перебуває в вільному обігу, та арешт вказаної речовини взагалі не є необхідним.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Жодну з вказаних обставин в судовому засіданні та в клопотанні прокурор та дізнавач не довели.
Слідчий суддя, вислухавши в судовому засіданні їх пояснення, вивчивши надані до клопотання документи, приходить до висновку, що воно не може бути задоволено.
На час звернення з клопотанням, жодній особі не було оголошено про підозру. Не визначено належність вилучених при обшуку речей, в клопотанні вилучені речі не мають індивідуальних ознак, за якими взагалі можливо визначити користувача або власника.
Окрім того, чи існує вказаний блістер та де перебуває на час розгляду клопотання невідомо.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3 - 1 ) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
З огляду на проведений аналіз, вказані та встановлені в судовому засіданні недоліки поданого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не може бути задоволено.
Керуючись ст.168-173 КПК України, слідчий суддя:
В задоволенні клопотання дізнавача СД ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 яке було погоджено з прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 20.02.2025, уточнено прокурором 20.02.2025 року відповідно до ухвали та надійшло до суду по кримінальному провадженню № 12025087230000057 від 15.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК про арешт тимчасово вилученого - відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1