Справа № 297/61/25
12 березня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за № 120240071100000473 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
06.01.2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області від прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт, складений слідчим та затверджений прокурором у кримінальному № 12024071160000473 від 04.11.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, посилаючись на те, що обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, може виїхати за межі України поза офіційними пунктами пропуску, чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, ризики, які стали підставами за обрання запобіжного заходу на даний час не відпали та далі продовжують бути.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили відмовити у клопотанні про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважали, що запропонований запобіжний захід занадто суворий.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками та клопотання, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 09.01.2025 року відносно ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.03.2025 року.
12.03.2025 року Прокурор Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме те, що обвинувачений має постійне місце реєстрації та фактичне місце проживання, раніше не судимий, виховувався у багатодітній родині, батько інвалід 2 групи, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність намірів ухилятися від слідства та суду, а також не доведення стороною обвинувачення збереження ризиків, які стали підставами за обрання запобіжного заходу, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Отже, у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід відмовити.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Так, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При вирішенні клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та те, що ОСОБА_4 має місце постійне проживання в АДРЕСА_1 , однак ніде не працює.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про достатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 на строк 60 діб, що буде достатнім для запобігання ризиків, вказаних прокурором у клопотанні.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , необхідне для неухильного виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, унеможливить його переховування від суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до суду;
- не залишати постійне місце проживання без дозволу суду
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 183, 194, 196, 331, 371, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луково, Іршавського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту , без використанням електронного засобу контролю строком на 60 діб,
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до суду;
- не залишати постійне місце проживання без дозволу суду
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Строк дії ухвали закінчується 12 травня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити у Хустський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з метою контролю за поведінкою обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6