Справа № 756/3156/25
Провадження № 1-кс/756/625/25
07 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року за № 12025100050000556, за підозрою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Древині Іваничівського району Волинської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
І. Суть клопотання
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- цілодобово не залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_3 , за винятком отримання екстреної медичної допомоги, а також часу прямування та перебування в укритті під час повітряної тривоги у м. Києві;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
- утримуватися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 березня 2025 року за № 12025100050000556, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку слідчого, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнила прохальну частину клопотання, зазначивши адресу застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання та зазначили, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Захисник звернув увагу, що підозрюваний визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, добровільно видав викрадене майно, не порушував своїх процесуальних обов'язків, має вищу освіту, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані слідчим матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Слідчий зазначив, що 05.03.2025, близько 16:06, ОСОБА_4 зайшов до приміщення супермаркету «АТБ», за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 40, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до прилавків з алкоголем ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та взяв:
- віскі 0,5 л Jack Daniels, 3 шт., вартістю 1597,38 грн;
- віскі 0,7 л Edward's, 2 шт., вартістю 564,85 грн;
- коньяк 0,5 л Aznauri 5 зірочок 40% у сувенірній коробці, 1 шт., вартістю 197,26 грн;
- лікер Jagermeister 0,5 л, 2 шт., вартістю 642,42 грн;
- набір віскі 0,7 л Bell's Original, 1 шт., вартістю 443,98 грн.
Після цього взяв із полиці печиво 350 г «Розумний вибір» вартістю 46,29 грн, а також сьомгу 180 г «Своя лінія», 3 шт., вартістю 390,81 грн, поклав товари до кошика і вийшов із супермаркету, не розрахувавшись та отримавши можливість розпорядитися викраденим майном.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 спричинив ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» майнову шкоду на загальну суму 3880,08 грн.
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 в у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про що йому було повідомлено 06 березня 2025 року.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 05.03.2025;
- протоколом затримання ОСОБА_4 , в ході якого у нього були вилучені зазначені речі;
- протоколами допитів свідків - працівників ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та протоколами пред'явлення особи для спізнання за їх участю;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у присутності яких у підозрюваного було вилучено зазначене майно;
- довідкою про вартість викраденого майна;
- протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г. Дніпра, 40, на якому зафіксовано підозрюваного під час вчинення кримінального правопорушення;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час оцінки ризику незаконно впливати на свідків слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя враховує, що особи свідків відомі підозрюваному, а отже він як самостійно, так й через інших осіб може впливати на них з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань (висновків) чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Прокурор не навела конкретних доводів щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та не зазначила, яким чином цей ризик може бути реалізований, а тому слідчий суддя не вбачає підстав констатувати його наявність.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризику переховування, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання процесуальних обов'язків.
Разом з тим, враховуючи особу підозрюваного, відсутність фактів притягнення його до кримінальної відповідальності у минулому, наявність міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи захисника, що запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк 2 місяці. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
- утримуватися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці. При цьому строк дії зазначених обов'язків не може перевищувати строку досудового розслідування.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці до 07 травня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
- утримуватися від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні.
Термін дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити два місяці, тобто до 07 травня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
В решті клопотання відмовити.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1