03.03.2025 Справа № 756/16009/23
Ун.№ 756/16009/23
Пр.№ 2-і/756/10/25
03 березня 2025 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Любін А.Ю.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться вказана вище цивільна справа, провадження у якій відкрито ухвалою суду від 20.12.2023.
Предметом спору є визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1 , земельної ділянки кадастровий номер 3221886401:35:008:0004, площею 0,12 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1156119632218; земельну ділянку кадастровий номер 3221284800:03:001:0069, площею 0,12 га, цільове призначення для колективного садівництва, яка знаходиться в Київській області, Броварський район, с/рада. Літківська, «Любичанка-3» садівниче товариство» обслуговуючий кооператив, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 522701532212; 1/2 земельної ділянки кадастровий номер 3221886401:36:112:0001, площею 0,3589 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1822620532218; 1/2 земельної ділянки кадастровий номер 3221886401:36:112:0151, площею 0,13 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1822590732218.
06.02.2025 відповідач в особі свого представника адвоката Чвир О.М. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить відновити пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви, визнати особистою власністю ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та визнати спільною сумісною власністю квартиру в ЖК GENESIS.
В судовому засіданні представник позивачки, заперечував щодо прийняття зустрічної позовної заяви, посилаючись на пропущений строк для її подання.
Представниця відповідача просила прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву.
Заслухавши думки всіх учасників справи щодо прийняття зустрічного позову, дослідивши матеріали справи, судом безпосередньо в судовому засіданні 03.03.2025 судом було постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.259 ЦПК України, ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
З огляду на положення зазначеної норми процесуального закону, суд вважає правильним оформити ухвалу, постановлену у судовому засіданні 03.03.2025 окремим документом.
При вирішення зазначених процесуальних питань суд керувався наступними положеннями чинного законодавства.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина 1 статті 126 ЦПК України).
Відповідно до ч ч 1, 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Ухвалою Оболонського районного суду 20.12.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі за ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя, перше підготовче судове засідання було призначено на 19.02.2024 та визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В матеріалах справи міститься розписка про отримання 19.08.2024 року ОСОБА_4 копії ухвали суду від 20.12.2023 про відкриття провадження, копії позовної заяви (а.с. 83).
Зустрічну позовну заяву подано безпосередньо канцелярії суду 06.02.2025 року.
Представниця відповідача на поважність пропуску строку зустрічної позовної заяви посилалася на ту обставину, що ОСОБА_4 немає примірника Договору про участь у фонді фінансування будівництва (ФФБ) та позбавлений можливості сформувати чітко позовну вимогу в частині визнання спільною сумісною власністю об'єкта інвестування у ЖК GENESIS, а також на те, що ОСОБА_4 тривалий час утримувався в СІЗО.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні поважні причини для пропуску строку протягом такого тривалого терміну, у зв'язку з чим суд відмовляє у поновленні пропущеного строку для подання зустрічної позовної, а зустрічну позовну заяву залишає без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 193, 194, 197 ЦПК України, суд
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особистою власністю майна та спільною сумісною власністю - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Майбоженко