Справа №:755/3736/25
Провадження №: 2/755/4481/25
"10" березня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Комунальне підприємство в «Дарницька теплоелектроцентраль м. Києва», Комунальне підприємство в «Київтеплоенерго» про визнання правочину недійсним,-
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Комунальне підприємство в «Дарницька теплоелектроцентраль м. Києва», Комунальне підприємство в «Київтеплоенерго» про визнання правочину недійсним.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Натомість, в порушення вище вказаних норм, в позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх сторін.
Вказані вимоги до позовної заяви, щодо обов'язкової наявності відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету до ЦПК України внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
В порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позові не зазначені відомості про вжиття ним заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові не зазначено про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); відсутні відомості про наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в матеріалах справи відсутній примірник позову та додатків до нього для сторони відповідача та для третіх осіб.
Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву в цій частині у відповідність до вимог ЦПК України, та надати до суду примірник позовної заяви з додатками для сторони Відповідача та третіх осіб.
Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову дорівнює 1211 грн. 40 коп.
Також позивачі зазначає, що спір за вказаним позовом пов'язаний з порушенням прав споживача, тому відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є визнання правочину недійсним про підключення житлового будинку АДРЕСА_1 із усіма приміщеннями, що приєднані до загальнобудинкової системи теплопостачання - до зовнішньої системи теплопостачання по м.Києву у зв'язку із початком опалювального сезону.
Отже, даний позов не може вважатися позовом на захист прав споживача в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», що виключає можливість розповсюдження встановленої ним пільги із сплати судового збору.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.
Відтак, в порушення наведених процесуальних норм, позивачами не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Додатково роз'яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 , 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подачі позовної заяви в новій та виправленій редакції з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету всіх сторін по справі, а також про наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, зазначенням відомостей про вжиття ним заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надати примірники позову та доданих до нього документів для сторони відповідача та для третіх осіб та надати копії квитанції про сплату судового збору..
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Комунальне підприємство в «Дарницька теплоелектроцентраль м. Києва», Комунальне підприємство в «Київтеплоенерго» про визнання правочину недійсним залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки протягом трьох днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Яровенко Н.О.