Номер провадження 1-кс/754/805/25
Справа № 754/3648/25
Іменем України
12 березня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030000745 від 09.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України стосовно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, працюючого в ТОВ «Перший столичний хлібозавод» на посаді інженера з безпеки руху, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
12 березня 2025 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030000745 від 09.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Згідно з клопотанням та додатками до нього, 08.03.2025 року, приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у Деснянському районі міста Києва, неподалік зупинки громадського транспорту «бул. Леоніда Бикова», що розташована по вул. Миколи Закревського в м. Києві, познайомився з неповнолітніми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після чого, ОСОБА_6 запропонував неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вжити горілки, на що останні погодились та пішли разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить батьку ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , де в одній із кімнат вказаної квартири розпочали вживати горілку.
В цей час, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , без добровільної згоди потерпілих осіб (зґвалтування).
Так, цього ж дня, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, без добровільної згоди неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , враховуючи особистісну та вікову слухняність неповнолітнього, який незріло довіряв йому (через вікові та індивідуальні особливості), а також станом потерпілого, який від спожитого алкоголю сп'янів, в результаті чого не міг чинити опір, діючи цілеспрямовано та рішуче, проти волі останнього, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним та анальним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_8 з використанням геніталій, без добровільної згоди останнього.
В подальшому, цього ж дня приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_6 діючи повторно, перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, без добровільної згоди неповнолітнього ОСОБА_7 , враховуючи його особистісну та вікову слухняність, який незріло довіряв йому (через вікові та індивідуальні особливості), а також станом потерпілого, який від спожитого алкоголю сп'янів, в результаті чого не міг чинити опір, діючи цілеспрямовано та рішуче, проти волі останнього, повторно вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним та анальним проникненням в тіло неповнолітнього ОСОБА_7 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілого.
10.03.2025 року о 06 годині 19 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 10.03.2025 року ОСОБА_6 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих в даному кримінальному провадженні.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному та захиснику своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.
Прокурор при розгляді клопотання просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_6 менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту. Посилався на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків.
Крім того, заявив клопотання про необхідність вжиття стосовно ОСОБА_6 заходів безпеки у порядку ч. 6 ст. 206 КПК України, оскільки з огляду на характер інкримінованого його підзахисному кримінального правопорушення, у нього є всі підстави побоюватися за власну безпеку.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника та зазначив, що працює, має на утриманні непрацездатних батьків. Застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може негативно вплинути на виконання ним зазначених обов'язків, а також загрожує втратою ним роботи.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомила, що перебуває з підозрюваним у зареєстрованому шлюбі з 2008 року, жодних сварок та конфліктів у них не виникало. Охарактеризувала ОСОБА_6 , як добру і порядну людину. Свідчила, що 08.03.2025 її чоловік приблизно між 13.00 та 14.00 годинами пішов з дому за адресою: АДРЕСА_1 , до товариша ОСОБА_11 (прізвища не знає, адреси також). Повернувся ввечері, коли точно не пам'ятає.
Слідчий суддя вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, заслухавши свідка, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
В клопотанні слідчим, відповідно до статті 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, клопотання містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Так слідчим суддею встановлено, що 09.03.2025 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12025100030000745 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 08.03.2025 року о 16.20 годині ОСОБА_6 познайомився з неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_6 запропонував неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вжити горілки, на що останні погодились та пішли разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де почали розпивати горілку. Цього ж дня, приблизно о 19.30 та 20.00 годині ОСОБА_6 , перебуваючи за вищевказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним та оральним проникненням в тіло неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, без добровільної згоди неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з оральним та анальним проникненням в тіло неповнолітніх потерпілих з використанням геніталій, без добровільної згоди останніх.
10.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025100030000745; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст. 208 КПК України від 10.03.2025 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 від 09.03.2025 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_13 від 09.03.2025 року; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 09.03.2025 року; протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 09.03.2025 року; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 10.03.2025 року; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 10.03.2025 року; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , від 10.03.2025 року; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , від 10.03.2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, його майновий стан та стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання та реєстрації, передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Крім того, враховується наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань. Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Прокурором у судовому засіданні також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти наявним ризикам.
Обставини, зазначені захисником ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи високу суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному правопорушення.
Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.
При цьому суд, з огляду на положення п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у злочині із застосуванням сексуального насильства.
Щодо заявленого захисником клопотання про вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки особи, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Захисник усно зазначив, що під час перебування ОСОБА_6 в ізоляторі тимчасового тримання після затримання на нього чинився тиск з боку працівників правоохоронних органів та висловлювалися погрози.
Разом з тим жодних доказів наведеного, а також доказів того, що стороною захисту вживались заходи щодо повідомлення про кримінальне правопорушення у зв'язку із наведеним, слідчому судді не надано. Не зазначено також, про вжиття яких саме заходів безпеки клопоче захисник.
Крім того, звертаю увагу, що після затримання підозрюваний утримувався в ізоляторі тимчасового тримання, який є спеціальною установою поліції. Натомість, тримання під вартою, як запобіжний захід, забезпечується ДУ «Київський слідчий ізолятор». Жодних доказів загрози для підозрюваного у зв'язку із перебуванням у слідчому ізоляторі та необхідності превентивного вжиття заходів для забезпечення його безпеки у цій установі захисником не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179,183,184, 193,194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з 06 години 19 хвилин 10 березня 2025 року.
Строк дії ухвали - до 06 годин 19 хвилин 08 травня 2025 року.
У задоволенні клопотання захисника про вжиття заходів безпеки - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1