Справа № 752/5168/25
Провадження №: 1-кп/752/1688/25
12 березня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 - в режимі відеоконференцзв'язку ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
провівши у залі суду у м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030002068 від 02.10.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Голосіївського районного суду м. Києва 27 лютого 2025 року надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62024240030002068 від 02.10.2024 та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Відповідно до заявленого клопотання, слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62024240030002068 від 02.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
11.01.2025 ОСОБА_4 самостійно та з власної ініціативи заявив про себе та прибув до військової частини НОМЕР_1 .
18.02.2025 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бровари, Київської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , - з додержанням вимог ст. ст. 276 - 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тривалістю понад три доби.
18.02.2025 ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора
у кримінальному провадженні із клопотанням про намір повернутися до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
У подальшому, командир військової частини НОМЕР_2 надав письмову згоду про можливість розміщення молодшого лейтенанта ОСОБА_4 на вакантну посаду у військовій частині НОМЕР_2 .
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення та діє до теперішнього часу.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
20.04.2024 ОСОБА_4 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №74 від 20.04.2024 призвано на військову службу під час мобілізації до Академії сухопутних військ.
У подальшому наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 27.06.2024 №184 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , речове, грошове та продовольче забезпечення та з 27.06.2024 вважати таким, що допущений до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22.07.2024 №209 молодший лейтенант ОСОБА_4 , з 22.07.2024 року справи і посаду помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період молодший лейтенант ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець військової служби за мобілізацією, на особливий період молодший лейтенант ОСОБА_4 будучі помічником начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18 год 30 хв 22.08.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 , що дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини НОМЕР_3 або повідомлення військового керівництва чи правоохоронні органи про своє місце перебування.
У подальшому, 11.01.2025 молодший лейтенант ОСОБА_4 самостійно прибув до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою АДРЕСА_3 та заявив про себе та бажання повернутися до лав Збройних Сил України.
Молодший лейтенант ОСОБА_4 підозрюється у тому що він, будучі військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обіймаючи посаду помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18 год 30 хв 22.08.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 , що дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 та до 11.01.2025проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини або повідомлення військового керівництва чи правоохоронні органи про своє місце перебування.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин вчинений підозрюваним
є тяжким злочином, за який передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Доказами, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 , інкримінованого кримінального правопорушення є:
-витяг з наказу командира військової частини;
-акт службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 ;
-рапорт про виявлення відсутності;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності;
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Так, під час досудового розслідування підозрюваний добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Крім того, підозрюваний вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану.
Разом з цим, 18.02.2025 прокурором - процесуальним керівником
у кримінальному провадженні роз'яснено підозрюваному суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, однак, підозрюваний не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності з підстави, визначеної ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з цим.
З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби, вважаю можливим звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а провадження у справі просив закрити. Вказав, що ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням про продовження військової служби та отримав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби. На підставі наведеного, просив кримінальне провадження стосовно нього закрити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України із закриттям кримінального провадження. Також надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1, 2 ст. 286 КПК України).
Як вже зазначалось, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вказаному кримінальному провадженні за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Отже, необхідна сукупність умов для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 407 КК України, а саме: злочин за ст. 407 КК України вчинено вперше; особа добровільно звернулася з клопотанням; командир чи начальник письмово погодив це.
Дослідивши надані суду матеріали було встановлено, що ці умови дотримані.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження та на чому наголошував прокурор у судовому засіданні, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407, 408 КК України раніше не притягувався.
Суд встановив, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 звернувся до прокурора із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності для проходження військової служби.
У підготовчому судовому засіданні суд переконався, що ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням без стороннього впливу.
Також ОСОБА_4 отримав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 про можливість продовження ним проходження військової служби у цій військовій частині. Із листа командира вбачається, що військова частина не має заперечень стосовно проходження служби ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 .
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , після вчинення ним вперше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби та отримав згоду від командира військової частини.
До того ж суд з'ясував, що ОСОБА_4 розуміє підстави звільнення від кримінальної відповідальності та йому роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження відповідно до положень ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, а також безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
У судовому засіданні ОСОБА_4 на закритті кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, наполіг, при цьому зазначив, що його позиція є добровільною.
Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та провадження у справі стосовно нього закрити.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Також на виконання вимог ст. 288 КПК України суд зобов'язує ОСОБА_4 після набрання цією ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
З огляду на викладене та керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 401, ч. 5 ст. 407 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ст. 314, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 - від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження № 62024240030002068 від 02.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно прийняти/поновити ОСОБА_4 на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а ОСОБА_4 після проголошення ухвали, не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 повідомити Голосіївський районний суд м. Києва та Дарницьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про прийняття/поновлення ОСОБА_4 на військову службу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1