Справа № 752/26749/24
Провадження № 2/752/3358/25
іменем України
12 березня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів,-
у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати, що ненаданням акта-претензії про залиття його квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідь на прохання про це у зверненні від 22.12.2022 року, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» порушило його права.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є споживачем послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 .
Зауважує, що 22.12.2022 року він звернувся до відповідача із заявою про перевірку якості наданих послуг та складання акта-претензії для підтвердження факту залиття його квартири дощем з даху будинку.
Також ОСОБА_1 вказує, що у відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 10.01.2023 року на його звернення немає інформації про складання акта-претензії.
Посилаючись на те, що відповідач проігнорував його звернення про складання акта-претензії, та свій обов'язок щодо своєчасного прибуття на виклик споживача, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.
Ухвалою від 19.12.2024 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 15).
14.01.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому директор КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» Латанюк Н.В. просить у позові відмовити, посилаючись на те, що звернення позивача було розглянуто в установлений термін та надано відповідь, а також комісією ЖЕД 106 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» складено акт про залиття від 27.12.2022 року про те, що під час обстеження протікань з покрівлі та зливної водостічної труби не виявлено, а провести обстеження, в тому числі, квартири позивача не було можливим через відсутність доступу і вказаний акт позивач не забрав у ЖЕД 106 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».
14.01.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не надав жодного доказу, який спростовує наведені в позовній заяві твердження, а також про те, що комісія попереджувала про свій прихід і дійсно була, зокрема, й біля його квартири.
20.01.2025 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких директор КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» Латанюк Н.В. вказує, що комісія здійснювала вихід декілька разів у дощову погоду та попереджала про це; крім того, відповідачем виконувалися роботи по прочищенню водозливної труби.
23.01.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на заперечення відповідача, в яких позивач не погоджується з приєднанням до матеріалів справи заперечень, направлених до суду КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на його відповідь на відзив.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22.12.2022 року, в тому числі, й ОСОБА_1 в зв'язку із залиттям квартири звертався до відповідача із заявою шляхом подачі електронного звернення до урядової гарячої лінії, в якій просив: направити представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» для перевірки якості наданих послуг з управління багатоквартирним будинком та складання акта-претензії.
Листом від 10.01.2023 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» повідомило позивача про те, що його звернення, яке надійшло до урядової гарячої лінії 26.12.2022 року № ХО-14997004 розглянуто та опрацьовано. Також повідомлено, що згідно звернення позивача, 11.10.2022 року працівниками ЖЕД 106 виконані роботи по прочищенню водозливної труби.
Крім того, з акта від 27.12.2022 року, складеного комісією у складі: провідного інженера Максим'юка О.В., майстра рем. дільниці Занози О.М. та покрівельника Стратілата В.С. і затвердженого начальником ЖЕД 106 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», вбачається, що в будинку АДРЕСА_2 , згідно звернення мешканця кв. АДРЕСА_3 до урядової гарячої лінії від 26.12.2022 року № ХО-14997004 щодо ймовірного залиття квартир АДРЕСА_4 , вбачається, що під час обстеження протікань з покрівлі та зливної водостічної труби не виявлено. Покрівля та водостічна труба знаходяться в задовільному стані. Провести обстеження квартир АДРЕСА_4 не було можливим, при відвідуванні доступу до квартир не було надано.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України,ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
За змістом ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб,права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб,визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права,які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року в справі №925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
У постанові Великої Палата Верховного Суду від 05.06.2018 року в справі № 338/180/17 зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року в справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
За змістом ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, в тому числі:
одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна);
на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
Згідно з ч. ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем) (ч. ч. 6,7 ст. ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником. На вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію. У разі неприбуття представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії.
В указаній справі позивач, як споживач, просить визнати, що ненаданням акта-претензії про залиття його квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем, як виконавцем комунальної послуги, порушено його права.
Однак, сама по собі, вказана вимога не відновлює порушених прав ОСОБА_1 , як споживача житлово-комунальних послуг, внаслідок їх надання неналежної якості.
За таких обставин, заявлена позовна вимога є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки не відповідає змісту поновлення відповідного права позивача як суб'єкта правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, визначеного в ст. ст. 7, 27 та 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внаслідок залиття належної йому квартири, що має наслідком відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко