Справа № 555/509/25
Номер провадження 1-кс/555/106/25
"11" березня 2025 р.
Слідчий суддя Березнівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на протиправні дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного позбавлення свободи за відсутності судового рішення, звільнення незаконно утримуваного громадянина України, в порядку статті 206 КПК України, -
10.03.2025 року до слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області в порядку ст.206 КПК України надійшла скарга представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на протиправні дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного позбавлення свободи за відсутності судового рішення, звільнення незаконно утримуваного громадянина України.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 07.03.2025 року приблизно о 12 годині ОСОБА_2 прийшов до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де службові особи ТЦК та СП повідомили ОСОБА_2 , що він знаходиться у «розшуку». Водночас, на підтвердження своїх доводів про нібито «розшук» ОСОБА_2 працівниками ТЦК та СП не надано жодного документа або його копії, що може бути підтвердження неправдивості тверджень службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ОСОБА_2 на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей і ним раніше було подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 документи про оформлення відстрочки, і він не може бути призваний на військову службу під час мобілізації, оскільки йому мала бути надана відстрочки на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас службові особи ТЦК та СП, грубо ігноруючи повагу до ОСОБА_2 , як до людини - громадянина України, порушуючи його права установлені Конституцією України, з застосуванням психологічного тиску та погроз помістили його до ізольованого приміщення, де незаконно утримували і продовжують утримувати його по день подання скарги до суду - 08 години 10 березня 2025 року.
Отже, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , грубо ігноруючи права громадянина України незаконно утримують ОСОБА_2 у період з 02 год. 07 березня 2025 року і до часу подання скарги до суду - 08 години 10 березня 2025 року, що призвело до фактичного позбавлення ОСОБА_2 свободи з незаконним утриманням останнього у ізольованому приміщенні розташованого на території ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з вищевказаним, адвокат ОСОБА_3 просить слідчого суддю зобов'язати службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 негайно звільнити незаконно утримуваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; доставити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до Березнівського районного суду Рівненської області для участі у розгляді даної скарги та надати до Березнівського районного суду Рівненської області документи на підставі яких ними утримується, починаючи з 12 год. 07 березня 2025 року до часу подання скарги до суду - 08 години 10 березня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчий суддя, згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п.10 ч.1 ст.3 КПК України).
Положеннями ч.3 ст.26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно з ч.1 ст.206 КПК Україникожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Частиною 2 ст.206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Положеннями ч.3 ст.206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» (зі змінами та доповненнями) підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального іКримінального процесуального кодексів Українита/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.
Згідно з ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» (зі змінами та доповненнями) - установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст.206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» (зі змінами та доповненнями) вбачається, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.
Зі змісту скарги не вбачається, що відносно ОСОБА_2 здійснюється кримінальне провадження чи особа тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Матеріали скарги не містять даних, з яких можливо було б встановити, що ОСОБА_2 тримається під вартою в межах територіальної юрисдикції Березнівського районного суду Рівненської області, та з урахуванням того, що слідчий суддя наділений процесуальними повноваженнями вирішувати виключно питання, що належать до його компетенції, приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , поданою в порядку ст.206 КПК України, без надання правової оцінки доводам викладеним у ній по суті.
Крім того, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із сферою дії Кримінального процесуального закону, визначених КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
Виходячи з обставин клопотання та вищевказаних правових норм, слідчий суддя приходить висновку, що затримання громадянина працівниками ТЦК та СП, утримання його без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст.214 КПК України.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу представника скаржника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами ТЦК та СП, працівниками поліції чи військової частини при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту вона вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо неї (нього) протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст.206 КПК України.
Проте ч.4 ст.304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями ч.6 ст.9 КПК України встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на протиправні дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного позбавлення свободи за відсутності судового рішення, звільнення незаконно утримуваного громадянина України.
Керуючись ст.206,309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на протиправні дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного позбавлення свободи за відсутності судового рішення, звільнення незаконно утримуваного громадянина України, поданої в порядку статті 206 КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1