Дата документу 11.03.2025Справа № 621/83531/19
Провадження № 2/554/1230/2025
11 березня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву судді Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В. про самовідвід по цивільній справі за позовною заявою Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
04.12.2019 року до Московського районного суду м.Харкова надйшла позовна заява Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 року №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», було змінено територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова та Фрунзенського районного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
21.02.2023 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла цивільна справа № 621/3531/19 за позовом Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ознайомившись із матеріалами даної справи, приходжу до висновку про неможливість моєї участі як судді в її розгляді, оскільки вказана справа була розподілена з невірним унікальним номером справи.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16.11.2021 року відмовлено представнику відповідача адвокату - Калінчуку А.О. у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.
На зазначену ухвалу суду представник відповідача адвокат - Калінчук А.О. подав аапеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.12.2021 року дану цивільну справу повернуто до Московського районного суду м. Харкова для виконання вимог підпункту 15.11 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ «Перехідені положення ЦПК України».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана цивільна справа розподілена на суддю Тімошенко Н.В.
06.11.2023 року ухвалою судді Тімошенко Н.В. цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до провадження №621/83531/19.
16.05.2024 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави залучено до участі у справі № 621/83531/19 за позовом Кредитної спілки «Фінансова підтримака» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника відповідача - ОСОБА_1 .
Однак, в ході розгляду справи було встановлено, що справа при надходженні з Московського районного суду м.Харкова (справа №621/3531/19) до Октябрського районного суду (справа №621/83531/19) працівниками канцелярії була зареєстрована за невірним унікальним номером справи, а саме справа № 621/83531/19 замість №621/3531/19.
Відповідно до ч.1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
На підставі того, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, було складено заяву про самовідвід.
Згідно ч. 1 ст.33 ЦПК України, визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до ч.11 ст.14 ЦПК України, несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
На підставі ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.ч.1, 9 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Згідно п.4 ч.1ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосудця є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституцій законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно ч. 1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено, що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь- яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін у конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи зазначене, заявлений по справі самовідвід судді Тімошенко Н.В. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Заявляю про самовідвід по цивільній справі № 621/83531/19 за позовною заявою Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дану справу передати до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу визначення головуючого судді у справі № 621/3531/19, в порядку, встановленому частиною третьою статті 14, ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В.Тімошенко