Дата документу 11.03.2025Справа № 554/2107/24
Провадження № 1-кп/554/397/2025
11.03.2025 р. м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтави, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, має неповнолітнього сина: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм бригади екстреної медичної допомоги КП «Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області Поблавської обласної ради», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-
У зв'язку із будівництвом ОСОБА_4 на території свого домогосподарства по АДРЕСА_2 господарської споруди, з цього приводу з ним вирішив поспілкуватися ОСОБА_7 , який вважав, що ця споруда буде мати негативний вплив на його будинок та подвір'я, які знаходяться поруч по сусідству.
З цією метою, 25.10.2023 р. о 21 год. 40 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, почувши як ОСОБА_9 під'їхав до свого двору, ОСОБА_7 вийшов до нього на вулицю та на відкритій ділянці місцевості, біля домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , став виражати претензії та невдоволення вказаним будівництвом.
При цьому, оскільки ОСОБА_9 не бажав спілкуватись з вказаного питання, щоб спонукати його до розмови, ОСОБА_7 став навпроти хвіртки, тим самим створив потерпілому перешкоду для вільного проходу до свого домоволодіння.
В той час, коли ОСОБА_9 узяв ОСОБА_7 за плечі щоб перемістити його від хвіртки та пройти на подвір'я, останній став чинити йому опір та на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, схопив потерпілого за куртку, почав його штовхати, а після цього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пальцями рук, стиснутими в кулак один раз вдарив його в обличчя. Надалі, коли внаслідок отриманого удару ОСОБА_9 відчув запаморочення та вимушений був присісти на одне коліно, ОСОБА_7 повторно вдарив його кулаком в ділянку лівої скроні голови, після чого пішов з місця події.
Внаслідок вказаного умисного фізичного насильства, ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи зі зміщенням; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку та гематоми м'яких тканин параорбітальної та скроневої ділянок зліва, які утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким були пальці рук стиснуті в кулак, не менше як від двократної дії травмуючого фактору, в напрямку спереду-назад і зліва-направо та які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров?я (п.2.2.1, п.2.2.2 «Правил судового-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95 р).
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, а саме, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого, які надані ним в судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та показав, що знайомий з потерпілим як з сусідом. Сусіди почали будівництво на межі з його земельною ділянкою. Саме на цьому ґрунті і виник конфлікт, так як ОСОБА_7 вважав будівництво незаконним. 25.10.2023 р. у ОСОБА_7 , з потерпілим виник конфлікт, в подальшому діалог з потерпілим переріс у взаємну штовханину, після чого ОСОБА_7 наніс два удари потерпілому. Після конфлікту намагалися вирішити ситуацію мирним шляхом, але не вийшло. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, та готовий відшкодувати витрати.
Потерпілий в судовому засіданні показав, що дійсно, у нього виник конфлікт з обвинуваченим, внаслідок нанесених йому ударів він отримав пошкодження гайморової пазухи зі зміщенням та струс мозку. Звертався неодноразово до лікарень з цього приводу. Переніс сильний стрес і моральні переживання як внаслідок незаконних дій обвинуваченого та сильний фізичний біль так через необхідність звертатися за медичною допомогою. Наслідки побиття відчуває по теперішній час у виді головного болю.
Потерпілий просив не застосовувати до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі. Підтримав поданий цивільний позов та зазначив, що суму моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. визначив за внутрішнім переконанням.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого в частині пред'явленого обвинувачення і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також допитав потерпілого та дослідив письмові докази на підтвердження цивільного позову ОСОБА_4 .
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Перебував під наглядом у КП «Полтавський обласний центр терапії залежності ПОР» з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. зі шкідливими наслідками для здоров'я з 2013 р. В 2016 р. був знятий з нагляду як неоглянутий лікарем більше року.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає визнання вини.
Обставин, які обтяжують його покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді виправних робіт. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі 10 відсотків, що відповідає і позиції сторони обвинувачення та сторони захисту, висловлених у судових дебатах.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Судом також розглянуто цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Національної служби здоров'я України, про відшкодування витрат, понесених державою на лікування потерпілого від кримінального правопорушення на загальну суму 11 722 (одинадцять тисяч сімсот двадцять дві)грн. 18 коп., в якому прокурор просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь Національної служби здоров'я України суму у розмірі 11 722 (одинадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 18 коп., в порядку статей 36, 127-128 КПК України, який був повністю визнаний обвинуваченим.
Та розглянуто цивільний позов поданий ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 2588 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 57 коп., та відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100 000 (сто тисяч) грн., який частково був визнаний обвинуваченим. Обвинувачений не погоджується із сумою заявленої моральної шкоди і готовий відшкодувати її у розмірі 3 000 грн.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка ї завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Статтею 1206 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов?язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, внаслідок яких він перебувала на лікуванні в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», і той факт, що витрати на лікування потерпілого в сумі 11 722 (одинадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 18 коп., що є збитками, доведені належними доказами, кошти необхідно стягнути з особи, діяннями якої цю шкоду заподіяно, тобто з ОСОБА_7 .
З приводу відшкодування моральної шкоди яка заявлена потерпілим у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн., суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими. Так, моральна шкода завдана потерпілому неправомірними діями обвинуваченого полягає у тому, що він зазнав сильного фізичного болю, який був спричинений струсом мозку та переломом передньої стінки гайморової пазухи, внаслідок чого потерпілий змушений був докласти зусилля для відновлення свого здоров'я, пережив психологічне потрясіння та сильні душевні страждання, до цього часу відчуває головні болі в потилично-скроневій ділянці, головокружіння, болі в області шийного відділу хребта, тривогу за своє здоров'я, відчуває небезпеку, емоційну напругу.
Враховуючи тривалість перенесених моральних страждань, характер та тривалість лікування, необхідність якого виникла через спричинені потерпілому травми та їх наслідки, суд встановлює суму, яка може справедливо відшкодувати таку шкоду, у розмірі 15 140 грн. (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень), що дорівнює 5 (п'яти) прожитковим мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 1 (один) рік. Із суми заробітку ОСОБА_7 проводити відрахування у дохід держави 10 (десять) відсотків.
Задовольнити цивільний позов прокурора та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь Національної служби здоров'я України витрати на лікування у сумі 11 722 (одинадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 18 коп. та перерахувати вказану суму до Державного бюджету України за такими реквізитами: одержувач - ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н 24060300, номер рахунку (IBAN) : UА978999980313080115000026011, код платежу: 24060300, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄРДРПОУ: 37993783, найменування коду класифікації доходів бюджету: 24060300 інші надходження.
Цивільний позов поданий ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 (отримувач ОСОБА_4 IBAN: НОМЕР_1 , РНКОКПП НОМЕР_2 , банк отримувач - АТ КБ «ПриватБанк» на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 2588 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 57 коп. та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженню не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1