Дата документу 04.03.2025Справа № 554/5081/16-ц
Провадження № 2/554/529/2025
04 березня 2025 року місто Полтава
Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Шевська О.І., за участі секретаря судового засідання - Рябченко В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
встановила:
Позивач ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 28581,15 грн. за період з 01.11.2009 по 01.06.2016 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачам надавалися послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 однак свої зобов'язання щодо оплати послуг з теплопостачання остання не виконувала, у зв'язку з чим за нею утворилася заборгованість.
Оскільки відповідач не погашає заборгованість в добровільному порядку, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Від відповідача по справі ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява в якій вказала, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. Вказала, що вона не є ні власником ні користувачем послуг, за вказаною адресою не проживає.
Представником позивача на адресу суду подані додаткові пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримала та прохала задовольнити, вказала, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, такими що підлягають до задоволення.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, направивши до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату та час судового засідання, причини неявки суд не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Суддею встановлено, що позивачем надано послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , загальна опалювальна площа 47,2 кв.м..
Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до п.18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630 споживачі зобов'язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Розмір щомісячної плати за надані послуги відповідачам складає: за послугу централізованого опалення - 14,86 грн./Гкал. протягом опалювального періоду, за послугу з централізованого постачання гарячої води - 39,49 грн./куб.м.
Позивач, вказує, що відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання належним чином не виконували, тому за ними за період з 01.11.2009 по 01.06.2016 року утворилася заборгованість у сумі 18909,48 грн.,
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням змісту вказаної норми боржникам за період з 01.12.2009 по 01.06.2016 нарахований індекс інфляції в сумі 8225,06 грн. та 3 % річних у сумі 1446,61 грн., у зв'язку з чим загальна заборгованість склала 28581,15 грн.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і Правил.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законом.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг (ч.1 ст. 6 Закону).
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (пп. 1, 5, 11).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов'язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведені приписи закону свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі N 646/834/17. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України по справі 20 квітня 2016 року по справі 221/515/15-а.
На підставі викладено, суд приходить до висновку, що обов'язок по оплаті житлово комунальних послуг має бути покладений на споживача або власника житлового приміщення.
Так, згідно відповіді наданої Управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Полтавської міської ради від 07.11.2024 року за №01-12-05-09/1080 за даними які містяться в реєстрі територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 відомості щодо зареєстрованих осіб в період з 01.11.20119 по 01.06.2016 року відсутні.
Згідно відповіді наданої КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради від 18.02.2025 року за «352/2025 КП «ЖЕО №2» не може надати інформацію про рух по квартирі АДРЕСА_2 за період з 01.11.2009 по 01.06.2016 року, а саме ім'я та по батькові осіб, дату та рік народження, дату реєстрації, склад сім'ї, ідентифікаційний номер, а також вказати юридичний статус квартири (приватна, державна) оскільки будинок за вказаною адресою в обслуговуванні КП «ЖЕО №2» не перебуває, запитуваною інформацією підприємство не володіє.
Враховуючи, що позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2016 р. однак останнім не надано доказів, що відповідач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна чи користувалася наданими позивачем послугами у вказаному періоді, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 за недоведеністю.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладено та у зв'язку із недоведеністю позовних вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються- на позивача.
Керуючись ст. 68 ЖК України, ст. ст. 257, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги", п. 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суддя
ухвалила:
У задоволенні Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - відмовити.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030; 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а; рахунок НОМЕР_1 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030;
відповідач: ОСОБА_1 , інші відомості не відомі.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.І.Шевська