24.11.10 Справа № 16/49-10.
Господарський суд Сумської області у складі: головуючий суддя Моїсеєнко В.М., судді Левченко П.І., судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А., розглянувши матеріали справи № 16/49-10
за позовом: Сумської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульс”, м. Дніпропетровськ
третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Керамейя”, м. Суми
про усунення перешкод у користуванні майном та визнання правочину недійсним
За участю представників сторін:
від позивача: Клименко Ю. М.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні оголошувалися перерви з 29.06.2010р. до 12 год.00 хв. 08.07.2010р., з 11 год.00 хв.05.08.2010р. до 11 год.30 хв. 09.08.2010р., до 12 год.00 хв. 18.08.2010р., з 12 год.00 хв. 09.11.2010р. до 11 год.00 хв. 24.11.2010р.
Суть спору: Позивач просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю « Імпульс», м. Дніпропетровськ усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками Сумської міської ради , які розташовані в м. Суми, вул. Прикордонна,47 загальною площею 0,146 га та 0,951 га; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2004р. ( бланк серія ВВТ № 507487) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром», м.Суми та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» , м.Дніпропетровськ; стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» , м.Дніпропетровськ судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
08.06.2010р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками територіальної громади м.Суми , які розташовані в м.Суми, вул. Прикордонна, 47, загальною площею 0,146 га та 0,951 га шляхом їх звільнення, а саме демонтажу залишків розібраних нежитлових приміщень (пожежне депо та складське приміщення); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сумиінвестпром”(ід. номер 31163015, м.Суми, вул. Кірова, б. 110) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпульс”(49050, м.Дніпропетровськ, вул. Станічна, 69, код 30012738); стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.
29.06.2010р. відповідач подав заяву про застосування позовної давності, зазначає, що позивачу з 2005 р. було відомо про факт укладення договору купівлі-продажу, укладеного 23.12.2004р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю « Сумиінвестпром» , вказує, що строк позовної давності по вимогам про визнання договору недійсним сплив 23.12.2007р., тому просить застосувати позовну давність та відмовити в позові.
Відповідач також подав 29.06.2010р. відзив на позов, в якому зазначає, що спірний договір був укладений у повній відповідності до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа 30.06.2010р. подала письмові пояснення по справі, в яких просить задовільнити уточнені позовні вимоги позивача.
Позивач 07.07.2010р. подав письмові пояснення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності, зазначає, що Сумська міська рада дізналася про існування спірного договору купівлі-продажу лише 27.09.2007р. , коли отримала позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» про визнання права на користування земельною ділянкою та поновлення порушеного права, тому позивач з самим текстом спірного договору ознайомився лише 19.10.2007р., коли отримав копію даного договору від Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс», вважає, що перебіг строку позовної давності стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2004р. розпочався лише з 19.10.2007р. і на час подання позовної заяви, яка подана 06.05.2010р. , по даній справі, строк позовної давності не сплив.
08.07.2010р. відповідач подав клопотання про розподіл судових витрат , в якому , посилаючись на вимоги ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України , зазначає, що при розгляді даної справи він поніс витрати на оплату юридичних послуг у сумі 7856,14 грн., тому просить у разі відмови в задоволенні позову стягнути з позивача на свою користь 7856,14 грн. витрат на юридичні послуги.
Ухвалою господарського суду від 05.08.2010р. задоволено клопотання позивача про призначення колегіального розгляду даної справи .
13.08.2010р. позивач подав суду клопотання з проханням залучити до матеріалів справи додаткові документи: копія договору купівлі-продажу від 17.09.2004р., копія розпорядження міського голови від 23.09.2005р. № 706-Р, копія протоколу обстеження технічного стану нежитлових приміщень, копія рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.10.2005р. № 589, копія матеріалів інвентарної справи КП “СМ БТІ” № 5918. зазначені документи оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.
15.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Керамейя” подало позовну заяву по справі № 16/49-10 , в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2004р. ( бланк серія ВВТ № 507487) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сумиінвестпром”( ід.номер 31163015, м. Суми, вул. Кірова, буд.110) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Імпульс”( 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Станічна,69, код 30012738); стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпульс”( 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Станічна,69, код 30012738) судові витрати.
При поданні позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю “Керамейя”, м.Суми вже було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, тому, враховуючи викладене суд ухвалою від 15.09.2010р. залучив Товариство з обмеженою відповідальністю “Керамейя”, м. Суми третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору та прийняв позовну заяву третьої особи до розгляду.
Відповідач подав заяву від 12.10.2010р. про застосування позовної давності до поданого третьою особою позову , зазначає, що третій особі з 27.06.2007р. було відомо про наявність оспорюваного договору купівлі-продажу, укладеного 23.12.2004р.,посилаючись на рішення позивача від 27.06.2007р. № 647-МР, вказує , що строк позовної давності сплив , оскільки позовна заява до суду була подана 15.09.2010р., тому просить застосувати позовну давність та відмовити в позові.
Позивач подав додаткові пояснення від 11.10.2010р. № 991/07-02/03 з обґрунтуванням своєї позиції по справі, просить суд задовільнити позов в повному обсязі.
Крім того, позивач подав клопотання про витребування доказів, згідно якого просить суд витребувати у Комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”, м.Суми для огляду в судовому засіданні оригінал інвентарної справи № 5918 ( том 5, 6); витребувати з архіву господарського суду Сумської області справу № 3015-15/54 про банкрутство ВАТ “Гумотехніка” та справу № 8/621-04 за позовом ТОВ “Сумиінвестпром”до КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення позивача від 27.06.2007р. № 647-МР “Про припинення права користування земельною ділянкою ВАТ “Сумський завод гумотехнічних виробів”та надання в оренду земельної ділянки по вул. Погранична,47 ТОВ “Керамейя”, на яке посилається відповідач в обґрунтування своєї заяви про застосування позовної давності щодо позовної заяви, поданої ТОВ “Керамейя” - третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по даній справі, суд зобов'язав позивача в строк до 25.10.2010р. подати належним чином завірену копію її рішення від 27.06.2007р. № 647-МР , а також задовольнив клопотання позивача про витребування вищезазначених доказів.
Позивач подав додаткові пояснення від 26.10.2010р. № 1041/07-02/03 з обґрунтуванням своєї позиції по справі.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 12.10.2010р., позивач подав оригінал інвентарної справи № 5918 ( том 5, 6), яка була оглянута в судовому засіданні. А також судоми були оглянуті матеріали справ , які були витребувати з архіву господарського суду Сумської області , а саме: справа № 3015-15/54 про банкрутство ВАТ “Гумотехніка”та справа № 8/621-04 за позовом ТОВ “Сумиінвестпром”до КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач подав пояснення від 08.11.2010р., згідно яких стверджує , що позивачу було відомо про факт укладення договору купівлі-продажу приміщення від 23.23.2004р., що ТОВ «Керамейя» звернулося до суду із позовом після спливу строків позовної давності , а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із спливом строку позовної давності.
В судове засідання 24.11.2010р.представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення свого представника суд не повідомив. Третя особа подала заяву від 23.11.2010р., згідно якої позовні вимоги та позицію Сумської міської підтримує повністю та просить суд розглядати дану справу за відсутності її представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив наступне.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням господарського суду Сумської області від 30.11.2004р. у справі № 8/621-04 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» до Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги позивача задоволено, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» право власності на об'єкти нерухомості, які розташовані в м. Суми, вул. Прикордонна,47 згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу від 17.09.2004р., зобов'язано Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» вчинити дії по реєстрації об'єктів нерухомості, придбаних згідно договору купівлі-продажу від 17.09.2004р. Після реєстрації права власності в органах БТІ Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» 23.12.2004р. був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю « Імпульс» , тобто відповідачем по даній справі, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень ( пожежне ДЕПО) під літ. «А» - бетонні панелі, цегляна, загальною площею 1 854,56 кв.м. та складський корпус під літ. «Б» - бетонні панелі, цегляна , загальною площею 6563,9 кв.м. Як зазначає позивач земельна ділянка під спірним об'єктом нерухомості знаходилась та знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Суми , тому відповідно до норм чинного законодавства , а саме у відповідності до ч.1 ст.60 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамейя» ( третя особа по справі) 11.07.2007р. був укладений договір оренди земельної ділянки . Тобто, як зазначає позивач на даний час виникла ситуація, коли уповноважений власник земельної ділянки - Сумська міська рада, не має права та фактично не може розпоряджатися своїм майном у повному обсязі, так як відповідач є власником об'єктів на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу від 23.12.2004р. Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010р.задоволено касаційну скаргу Сумської міської ради, рішення господарського суду Сумської області по справі № 8/621-04 від 30.11.2004р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області. Під час нового розгляду даної справи господарським судом Сумської області були проаналізовані обставини укладання договору купівлі-продажу від 17.09.2004р., а саме відповідно до договору купівлі-продажу від 17.09.2004р. Товариством з обмеженою відповідальністю « Сумиінвестпром» було придбано відповідно до акту приймання -передачі майна від 30.09.2004р. у Відкритого акціонерного товариства «Гумотехніка»» в особі ліквідатора Удовенко Р.П. майно згідно з додатком № 1 до вищевказаного договору. Оскільки згідно ухвали господарського суду Сумської області від 31.08.2006р. по справі № 6/92-05 ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю « Сумиінвестпром» як юридичну особу ,тому ухвалою господарського суду Сумської області від 15.03.2010р. провадження у справі № 8/621-04 припинено, тобто судове рішення про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» на пожежне депо та складське приміщення відсутнє.
15.09.2010р. третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамейя» подала позов до суду, згідно якого зазначає , що між Сумською міською радою та ТОВ Керамейя» 11.07.2007р. був правомірно, відповідно до чинного законодавства укладений договір оренди земельної ділянки, оскільки рішення господарського суду про визнання права власності у справі № 8/621-04 скасовано, відтак , подальший правочин - оскаржуваний у даній справі договір між ТОВ «Сумінвестпром» та ТОВ Імпульс» є нікчемним, а тому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю Імпульс».
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року , укладеного між позивачем - Сумською міською радою та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю “Керамейя”, останньому передана в оренду земельна ділянка площею 25,6602 га по вул. Погранічній ,47 в м. Суми . Договір зареєстрований в Державному реєстрі земель 16.08.2007 року за № 040761200245.
13.08.2007 року між Сумською міською радою та ТОВ “Керамейя” було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року, який є невід'ємною частиною договору оренди і в якому визначено, що на користування земельними ділянками площею 0,6233 га та площею 0,0996 га, на яких розташовані нежитлові приміщення відповідача - ТОВ “Імпульс”, встановлюється заборона до часу демонтажу цих приміщень та погашення права власності на них, в тому числі в будь-який інший спосіб. В разі непогашення права власності протягом двох місяців право користування цими земельними ділянками припиняється шляхом прийняття рішення Сумською міською радою про вилучення цих земельних ділянок з користування відповідача ” на черговій сесії. Цей договір також зареєстровано в Державному реєстрі земель 16.08.2007 року . Обставини справи свідчать про відсутність порушення прав та інтересів відповідача укладенням договору оренди земельної ділянки від 11.07.2007 року між Сумською міською радою та ТОВ “Керамейя”.
З наведеного слідує, що під час укладення договору оренди від 11.07.2007р. між позивачем та третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а також під час укладення договору від 13.08.2007р. про внесення змін до договору оренди від 11.07.2007р. третій особі було відомо, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно належне на праві власності відповідачу, однак був встановлений термін погашення права власності - на протязі двох місяців після 13.08.2007р., тобто до 13.10.2007р. Таким чином, права третьої особи, як орендаря земельної ділянки стали порушуватися відповідачем з 13.10.2007р., трирічний строк позовної давності для захисту порушених прав третьої особи спливає 13.10.2010р,, тому твердження відповідача про те, що третя особа з самостійними вимогами на предмет спору подала позов після спливу строку позовної давності є необґрунтованими, такими, що суперечать матеріалам справи, тому судом залишаються без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .
Частиною 1статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства .
При цьому слід зазначити , що частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України формує вимоги тільки до змісту правочину. Поширювати це посилання на дії сторін та інші обставини , що виходять за межі змісту правочину , підстав немає .
За договором купівлі-продажу від 23.12.2004 року відповідач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумиінвестпром”нежитлові будівлі (пожежне депо під літ. “А”площею 1 854,56 кв.м. та складський корпус під літ “Б”площею 6 563,9 кв.м. ) в м. Суми по вул.Погранічній,47, розташовані на земельній ділянці Сумської міської ради .
07.02.2005 року право власності відповідача на вищезгадані будівлі було зареєстроване Комунальним підприємством “Сумське міське бюро технічної інвентаризації”.
Виходячи з того, що він набув право власності на будівлі, відповідач , посилаючись на ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України , стверджує , що одночасно з переходом до нього права власності на будівлі до нього перейшло й право користування земельними ділянками, на яких розташовані ці будівлі та які необхідні для обслуговування. З огляду на обставини даної справи така позиція відповідача є безпідставною та ґрунтується на помилковому тлумаченні відповідачем вищезгаданих норм права .
Стаття 377 Цивільного кодексу України не передбачає виникнення у набувача будівель права користування земельною ділянкою , на якій вони розміщені та частиною ділянки , яка необхідна для їх обслуговування, якщо відчужувачу будівель не надавалась відповідна земельна ділянка у встановленому законом порядку .
У відповідності з частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України , лише якщо будівлі розміщені на земельній ділянці, наданій у користування , то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки , на якій вони розміщені, та частиною ділянки , яка необхідна для їх обслуговування .
Тобто, від відчужувача будівель до їх набувача згідно статті 377 Цивільного кодексу України може перейти лише існуюче у відчужувача право користування земельною ділянкою і ні в якому разі не може перейти неіснуюче право .
Як свідчать матеріали даної справи , відчужувачу будівель -ТОВ “Сумиінвестпром” не надавалась земельна ділянка, на якій розміщені будівлі по вул. Прикордонній , 47 в м. Суми, у користування. В пункті 1.2 договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року зазначено, що нежитлові приміщення , що є предметом договору, знаходяться в місті Суми по вулиці Пограничній,47, розташовані на земельній ділянці Сумської міської ради.
Частинами першою та другою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю право користування земельною ділянкою може переходити на підставі договору оренди ; при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці , право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки .
Оскільки відчужувач будівель за договором купівлі-продажу від 23.12.2004 року -ТОВ “Сумиінвестором” не мав у користуванні земельної ділянки , не укладав договору оренди земельної ділянки з її власником - територіальною громадою міста Суми в особі Сумської міської ради , то і за статтею 120 Земельного кодексу України до відповідача не перейшло і не могло перейти право користування земельною ділянкою в м. Суми по вул. Прикордонній , 47 .
Рішенням виконавчого комітету від 25.10.2005р. № 589 « Про демонтаж нежитлових приміщень по вул. Прикордонній,47 ТОВ «Імпульс» ( відповідач по даній справі) дозволено провести демонтаж нежитлових приміщень ( пожежного депо та складських приміщень), однак відповідач наданим йому дозволом не скористався, належне йому нерухоме майно не демонтував. Контроль за виконанням рішення № 589 від 25.10.2005р. було покладено на заступника міського голови , тому позивачу було відомо ще з 25.10.2005р. про порушення його прав стосовно розпорядження земельною ділянкою з боку відповідача, а отже позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору після спливу строків позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні його вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та ТОВ “Сумиінвестором” 23.12.2004р.
Разом з тим, на момент укладення договору купівлі-продажу від 23.12.2004р. між відповідачем (покупцем) та продавцем (ТОВ “Сумиінвестором”) продавець не мав повного обсягу цивільної правоздатності , оскільки не був власником нерухомого майна, яке було предметом договору.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог , які встановлені ч.1 - 3 , 5 , 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).
Зі змісту ст. 203 Цивільного кодексу України випливає , що для чинності правочину необхідно додержуватися певних вимог, однією з них є те, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ( правоздатності). На момент укладення спірного договору купівлі продажу від 23.12.2004р. продавець - ТОВ “Сумиінвестором” не мав повного обсягу цивільної правоздатності, оскільки не був власником всіх перелічених в договорі об'єктів.
Крім того, як йшлося вище , рішення господарського суду про визнання права власності у справі №8 /621-04 в подальшому було скасовано. Відтак, подальший правочин - оскаржуваний у даній справі договір між ТОВ “Сумиінвестором” та ТОВ «Імпульс» є нікчемним, оскільки його державна реєстрація в БТІ базується на скасованому правовстановлюючому документі.
Таким чином, суд вважає вимоги третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 23.12.2004р. між відповідачем та ТОВ “Сумиінвестором” правомірними та задовольняє їх.
Наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України , не можуть бути застосовані у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Сумиінвестпром» та припиненням цієї юридичної особи.
Зважаючи на недійсність договору купівлі-продажу, укладеного 23.12.2004р. між відповідачем та ТОВ ««Сумиінвестпром» , а також зважаючи на те, що відповідач не має права користування земельною ділянкою по вул. Прикордонній,47, позовні вимоги Сумської міської ради щодо зобов'язання відповідача ( ТОВ «Імпульс» усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками територіальної громади м. Суми, які розташовані в м. Суми по вул. Прикордонній,47, загальною площею 0,146 га та 0,951 га шляхом їх звільнення, а саме демонтажу залишків розібраних нежитлових приміщень ( пожежного депо та складського приміщення) по вул. Прикордонній,47 в м. Суми підлягають задоволенню. Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводяться за рішенням суду.
Заперечення відповідача проти позову суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача та третьої особи підлягає стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Керамейя» ( 40030, м. Суми, вул. Курська,18) - задовільнити.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2004р. ( бланк серія ВВТ № 507487) , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» ( ід.номер 31163015, м.Суми, вул. Кірова, буд.110) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (м. Дніпропетровськ, вул. Станічна.69, код 30012738).
3. Позовні вимоги Сумської міської ради ( 40030, м.Суми, м-н. Незалежності,2) задовільнити частково.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (м. Дніпропетровськ, вул. Сатанічна,69, код 30012738) усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками територіальної громади м. Суми , які розташовані в м.Суми, вул. Прикордонна,47, загальною площею 0.146 га та 0,951 га шляхом їх звільнення, а саме демонтажу залишків розібраних нежитлових приміщень ( пожежне депо та складське приміщення) по вул. Прикордонній,47 в м. Суми.
5. В частині вимог Сумської міської ради (40030, м.Суми, м-н. Незалежності,2) стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2004р. ( бланк серія ВВТ № 507487) , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиінвестпром» ( ід.номер 31163015, м. Суми, вул. Кірова, буд.110) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (м. Дніпропетровськ, вул. Станічна.69, код 30012738) - відмовити .
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (м. Дніпропетровськ, вул. Станічна.69, код 30012738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» ( 40030, м. Суми, вул. Курська,18, код 34327895) 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс» (м. Дніпропетровськ, вул. Станічна.69, код 30012738) на користь Сумської міської ради ( 40030, м.Суми, м-н. Незалежності.2, код 23823253) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя В.М. МОЇСЕЄНКО
Судді П.І.ЛЕВЧЕНКО
С.В.ЗАЄЦЬ
В судовому засіданні, оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення підписано 29.11.2010 року.
Суддя