22.11.10 Справа № 3/125-10.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянув матеріали справи № 3/125-10
За позовом: прокурора Сумської області в інтересах держави в особі
позивачів: 1) Охтирської районної державної адміністрації, м. Охтирка Сумської області;
2) Бугруватської сільської ради, с. Бугрувате Охтирського району Сумської області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі філії - Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка Сумської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління державної земельної інспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області, м. Суми
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 6088,29 грн.
За участю представників:
першого позивача: Мариненко О. Ю.
другого позивача: не з'явився
відповідача: Єфіменко Л. І., Плотніков С. І.
третьої особи: Бредіхіна Р. О., Литовченко Г. Ф.
прокурора: Яковенко В. В.
Суть спору: прокурор просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,4161 га на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області, а також стягнути з відповідача на користь другого позивача (Бугруватської сільської ради) шкоду в розмірі 6088,29 грн.
Підставою для звернення прокурора з позовною заявою у даній справі, як зазначено в самій позовній заяві, є матеріали, проведеної прокуратурою Сумської області, із залученням фахівців Держземінспекції у Сумській області перевірки додержання вимог земельного законодавства структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта» при здійсненні видобування вуглеводнів, якими встановлено, що на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 0,4161 га під розміщення та обслуговування свердловини № 502.
Вищевказані обставини прокурор підтверджує копією акту обстеження земельної ділянки від 22.07.2010р. № 11/0062 та копією акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.07.2010р. № 230.
Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки, яка становить 360,03 грн., а також внаслідок використання землі не за цільовим призначенням у розмірі 5728,26 грн. проведено на підставі встановлених вищезгаданими актами фактів самовільного та нецільового використання земельної ділянки та на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.
Перший позивач (Охтирська РДА) подав суду письмове обґрунтування своєї позиції по справі, в якому наполягає на тому, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та нецільового її використання встановлений актом перевірки від 22.07.2010р. № 230 і саме з цього моменту починається перебіг позовної давності.
Перший позивач вважає, що відповідач не вжив усіх належних та допустимих заходів для того, щоб оформити право користування земельною ділянкою, оскільки не звернувся до суду відповідної юрисдикції у зв'язку з незгодою з діями чи бездіяльністю органів державної влади щодо погодження проекту землеустрою на відведення земельної ділянки.
Перший позивач підтримує позовні вимоги, заявлені прокурором і просить суд їх задовольнити.
Другий позивач будь-яких обґрунтувань своєї позиції суду не надав.
Третя особа подала суду письмове обґрунтування № 376/08-04 від 03.11.2010р., в якому зазначає про виявлене на території Кардашівської сільської ради порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України зі сторони відповідача, вважає перевірку проведеною правомірно і позов прокурора підтримує в повному обсязі.
Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. Оскільки позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010р., то відповідач вважає звернення прокурора з позовом безпідставним, з огляду на те, що факт невідповідності згаданого акту вимогам законодавства встановлено постановою Охтирського міськрайонного суду від 11.10.2010р. у справі № 2-а-994/2010 (т. 2, а. с. 88).
Відповідач наполягає на тому, що з 2003 року вживає заходів для того, щоб оформити право користування земельною ділянкою належним чином, а також наполягає на тому, що в даному випадку відсутній факт самовільного зайняття земельної ділянки. З дозволу Сумської обласної державної адміністрації № 321/01-22 від 24.03.2003р. здійснювався вибір земельної ділянки, здійснювалися погодження усіма службами районного підпорядкування, був підписаний комісійно акт місця розташування земельної ділянки під будівництво свердловини № 502. Позивачі також погодили вибір земельної ділянки.
Розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації № 216 від 11.05.2005р. також погоджено було місце розташування свердловини № 502 Бугруватівського родовища.
Першим позивачем (Охтирською РДА) розпорядженням № 347 від 25.06.2007 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під свердловину № 502. проект землеустрою відповідачем було розроблено та подано на затвердження в установленому законом порядку. Проект землеустрою погоджений, зокрема позивачами у даній справі і з 10.11.2008 року знаходиться на погодженні в Сумській обласній державній адміністрації.
20.10.2005р. між першим позивачем та відповідачем був укладений договір № 455-ОР на користування земельною ділянкою площею 0,4161 га для будівництва свердловини № 502 Бугруватівського родовища і земельна ділянка була передана відповідачеві. В подальшому між тими ж сторонами був укладений договір № 1192-ОР від 05.07.2007р., а потім договір № 6-ОР від 26.12.2008р. терміном до 31.12.2009 року.
22.12.2009 року відповідач надіслав першому позивачу для підписання проект додаткової угоди до договору № 06-ОР від 26.12.2008р. щодо продовження терміну користування земельною ділянкою під свердловиною № 502 до 31.12.2010 року, але відповідь першим позивачем не надана до цього часу.
Відповідач зазначає, що оскільки зайняття земельної ділянки під згадані свердловини здійснювалось за згодою уповноважених осіб (зокрема, позивачів у даній справі) та на підставі договорів, то відсутній факт самовільного зайняття земельної ділянки.
Окремо відповідач зазначає, що він є власником ліцензії, згідно з якою має право і зобов'язаний здійснювати видобуток вуглеводнів Бугруватівського родовища Охтирського району Сумської області. Відповідач додав до відзиву на позов документи в обґрунтування своєї позиції, зокрема, копію ліцензії, копію гірничого відводу, копії розпоряджень, листів, договорів, висновків тощо.
Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог повністю.
Відповідач подав суду заяву про застосування строку позовної давності. Відповідач стверджує, що Охтирська райдержадміністрація знала про використання відповідачем земельної ділянки площею 0,4161 га під розміщення та обслуговування свердловини № 502 Бугруватівського родовища щонайменше з жовтня 2005 року, коли між Охтирською райдержадміністрацією та ВАТ «Укрнафта» був укладений договір на використання цієї земельної ділянки, яку вимагає звільнити прокурор. З того часу про використання земельної ділянки відомо також і Бугруватській сільській раді, яка одержувала кошти за використання земельної ділянки згідно згаданого вище договору від 20.10.2005р. № 455-ОР.
Прокурор не є стороною у справі і його процесуальна роль зводиться лише до представництва інтересів держави в суді. Сама ж держава виступає у спорі в особі органів,уповноважених нею здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначив ці органи, які набули статусу позивачів: Охтирська райдержадміністрація та Бугруватська сільська рада. Таким чином, державі в особі уповноважених нею органів, що виступають позивачами у цій справі, з жовтня 2005 року достеменно відомо про обставин, які прокурор поклав в основу позовних вимог. Позовна заява прокурора у даній справі датована 17.09.2010 року.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідач просить суд про застосування позовної давності до вимог про звільнення земельної ділянки площею 2,12 га, заявлених у даній справі та відмовити у задоволенні позову.
Крім того,відповідач подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з невідповідністю позову вимогам чинного законодавства України, що регламентує порядок, умови та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді. Відповідач вважає, що прокурором не виконано вимог ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, господарський суд встановив:
Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються виключно на документах, складених фахівцями Управління державної земельної інспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області під час перевірки додержання вимог земельного законодавства структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта» при видобуванні вуглеводнів, а саме: на акті обстеження земельної ділянки від 22.07.2010 року № 11/0062 далі (далі - АКТ № 11/0062) та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.07.2010 року № 230 (далі - АКТ № 230), а також на розрахунках розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем під розміщення та обслуговування свердловини № 502 на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області (за межами населеного пункту) та розміру шкоди заподіяної внаслідок використання тих же земельних ділянок відповідачем не за цільовим призначенням (№№ 11/0021, 11/0020).
Тобто, в обґрунтування своїх позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок прокурор у своїй позовній заяві зазначив лише два докази - акт № 11/0062 та акт № 230.
Позивачі та третя особа у даній справі взагалі не надали суду будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції у справі.
Подані першим позивачем 22.11.2010 року суду письмові «Обґрунтування правової позиції по справі № 3/125-10» по суті є лише запереченнями першого позивача проти клопотань відповідача та проти заперечень відповідача на позовну заяву прокурора. Ці обґрунтування полягають лише в незгоді з позицією відповідача та в підтриманні позовних вимог прокурора.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене господарський суд здійснює оцінку доказів, поданих суду прокурором, та доказів,поданих суду відповідачем в обґрунтування своїх заперечень проти позову прокурора, в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач у своєму відзиві на позов, заперечуючи проти позовних вимог прокурора, обґрунтовує свою позицію щодо відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки, щодо неналежності та недопустимості наданих прокурором доказів, посилається на відповідні докази, які подані ним суду разом з відзивом на позовну заяву, зокрема, на матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки під свердловину № 502; копії договорів на користування земельною ділянкою; копію ліцензії на користування надрами; копію гірничого відводу; копії розрахунків втрат сільгоспвиробництва та копії платіжних доручень про відшкодування втрат сільгоспвиробництва; копії платіжних доручень про сплату коштів за користування земельними ділянками; копію акту вводу в експлуатацію свердловини; копію постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2010 року у справі № 2-а-994 тощо.
З матеріалів справи вбачається, що місце розташування експлуатаційної свердловини № 502 Бугруватівського родовища для відповідача на спірній земельній ділянці погоджено:
· дозволом Сумської обласної державної адміністрації № 321/01-22 від 24.03.2003 року на підготовку матеріалів погодження місця розташування експлуатаційних свердловин №№ 502, 504 Бугруватівського родовища на території Бугруватівської сільської ради Охтирського району Сумської області;
· на підставі дозволу Сумської облдержадміністрації № 321/01-22 від 24.03.2003р. було складено комісією у складі заступника голови Охтирської райдержадміністрації, головного архітектора Охтирського району, начальника держінспекції по екологічній безпеці Охтирського району, представника держпожнагляду, голови Бугруватської сільської ради та представника НГВУ «Охтирканафтогаз»ВАТ «Укрнафта» Акт вибору земельної ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини № 502 Бугруватівського родовища від 31 березня 2003 року;
· позитивні висновки щодо вибору земельної ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини № 502 Бугруватівського родовища надали: Бугруватівська сільська рада 22.05.2003р., Охтирська рай СЕС 26.05.2003р., державна регіональна екологічна інспекція м. Охтирки і Охтирського району 26.05.2003р., головний архітектор району 26.05.2003р. за № 19/15/01-11/957, Охтирська районна рада 26.05.2003р. за № ?, Охтирський районний відділ земельних ресурсів 26.05.2003р. за № 334;
· розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 128 від 09.03.2005р. «Про надання дозволу НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» на збір матеріалів погодження місця розташування експлуатаційних свердловин на території Кардашівської та Бугруватської сільських рад»;
· розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 137 від 15.03.2005р. «Про погодження матеріалів вибору земельних ділянок під будівництво свердловин на території Охтирського району»;
· розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації № 216 від 11.05.2005р. «Про погодження місця розташування об'єктів за межами населених пунктів на території області».
Розпорядженням голови Охтирської державної адміністрації № 347 від 25.06.2007 року відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для технічного обслуговування та експлуатації ряду свердловин, зокрема свердловини № 502 Бугруватівського родовища на території Бугруватської сільської ради за межами населених пунктів.
Рішенням 11 сесії п'ятого скликання Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області від 08.08.2007 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ВАТ «Укрнафта» (НГВУ «Охтирканафтогаз») для технічного обслуговування та експлуатації свердловини № 502 Бугруватівського родовища площею 0,4161 га в довгострокову оренду строком на 25 років.
Згаданий проект землеустрою погоджений Охтирським районним відділом земельних ресурсів, а також Рішенням 21 сесії п'ятого скликання Охтирської районної ради від 27.11.2007 року.
Умовою погодження проекту землеустрою було відшкодування відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням орних земель для потреб, не пов'язаних з сільгоспвиробництвом.
Заступником голови Сумської облдержадміністрації ще у 2005 році було затверджено розрахунок сум відшкодування втрат сільгоспвиробництва при відведенні земельної ділянки відповідачу під будівництво експлуатаційної свердловини № 502 Бугруватівського родовища, який проведений у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню».
Сума втрат визначена в розмірі 62895 грн., які підлягають відшкодуванню згідно ст. ст. 207, 208 Земельного кодексу України.
Відповідач отримав згаданий затверджений розрахунок суми відшкодування втрат 08.04.2005 року і відразу платіжними дорученнями від 08.04.2005 року №№ 1229, 1232 та 1235 сплатив до відповідних бюджетів (обласного, районного та сільської ради) суми відшкодування втрат сільгоспвиробництва в загальному розмірі 62895 грн., визначеному розрахунком.
Відповідач має ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами (реєстраційний № 1511 від 28 липня 1998 року) Державного комітету України по геології і використанню надр на видобування (експлуатацію) нафти, газу, етану, пропану, бутану на Бугруватівському родовищі в Охтирському районі Сумської області, що експлуатується з 1984 року. Термін дії ліцензії - 20 років, тобто до 28 липня 2018 року.
Згідно ст. 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Факт надання відповідачеві вищезгаданої ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами Бугруватівського родовища в Охтирському районі Сумської області свідчать про наявність попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання відповідачеві земельної ділянки для зазначених потреб.
Державним департаментом з нагляду за охороною праці відповідачеві надано гірничий відвід, що підтверджується Актом про надання гірничого відводу від 20 вересня 2001 року № 437. Цей акт є безстроковим.
Акт про надання гірничого відводу засвідчує надання гірничого відводу відповідачеві для розробки Бугруватівського нафтового родовища в Охтирському районі Сумської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 5366,8 га.
Згідно ст. 17 Кодексу України про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин.
У відповідності зі ст. 18 Кодексу України про надра, земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Відповідно до ст. 19 згаданого Кодексу, надра надаються у користування підприємствам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Оскільки для промислової розробки родовища (видобування нафти та газу) безумовно є потреба у наданні земельної ділянки, то після надання відповідачеві спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу в нього на підставі статей 16-19 Кодексу України про надра виникло право на користування надрами на відповідному родовищі, що займає певну земельну ділянку, а також право на користування земельною ділянкою надр, яку зобов'язаний надати відповідачу відповідний землевласник (розпорядник землі) для розробки родовища як користувачу надр, що одержав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід.
20.10.2005 року між першим позивачем та відповідачем був укладений договір № 455-ОР на користування земельною ділянкою, відповідно до умов якого землевласник (позивач), а землекористувач (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва експлуатаційної свердловини № 502 Бугруватівського родовища на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області.
В пункті 2 договору визначено об'єкт договору: в користування передається земельна ділянка загальною площею під спорудами - 0,4161 га.
В пункті 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - свердловина № 502 та облаштування до свердловини, які є власністю землекористувача.
Тобто, перший позивач укладав 20.10.2005 року договір № 455-ОР користування земельною ділянкою площею 0,4161 га, яка повністю була під об'єктами нерухомого майна - свердловиною № 502 та облаштуванням до неї, які були власністю відповідача, про що сторони зазначили в п. 3 договору.
Вищезгадана земельна ділянка площею 0,4161 га була передана землевласником (першим позивачем) землекористувачу (відповідачу) в користування для експлуатації експлуатаційної свердловини № 502 Бугруватівського родовища на території Бугруватської сільської ради Охтирського району по акту приймання - передачі земельної ділянки від 20.10.2005 року. В акті вказано, що зазначена ділянка придатна для використання за цільовим призначенням, тобто для експлуатації свердловини № 502.
Договір № 455-ОР від 20.10.2005 року був укладений терміном дії до 31.12.2006 року, але після передання першим позивачем відповідачеві вищезгаданої земельної ділянки по акту приймання-передачі від 20.10.2005 року з користування відповідача вона не вилучалась і перший позивач не вимагав її повернення від відповідача.
20.06.2007 року перший позивач уклав з відповідачем договір № 35-03/1192-ОР тимчасового використання земельної ділянки площею 0,822 га для проведення буріння та обслуговування свердловин №№ 502 та 504 Бугруватівського родовища на території Бугруватської сільської ради.
Договір згідно його пункту 6.1 набрав чинності з моменту підписання його сторонами та діяв до 01.05.2008 року.
01.12.2008 року перший позивач уклав з відповідачем договір № 6-ОР про надання права тимчасового зайняття земельної ділянки, предметом якого фактично було продовження дії договору від 20.06.2007р. № 35-03/1192-ОР з 01.05.2008 року до 31.12.2009 року.
В пункті 1.1 договору визначено, що відповідач, який займає земельну ділянку державної форми власності для облаштування свердловин №№ 502 та 504 Бугруватівського родовища з 01.05.2008 року площею 0,822 га, зобов'язується провести розрахунок з першим позивачем за тимчасове зайняття цієї земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області.
У пункті 2 договору підтверджено, що на даній земельній ділянці розташоване технологічне обладнання (№ 502 та № 504), яке належить відповідачеві.
Матеріали справи (т. 1а.с. 114-126) свідчать про те, що з грудня 2009 року і до цього часу відповідач вживає заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під свердловиною № 502, яка передана йому в користування першим позивачем, однак ні першим позивачем, ні Сумською облдержадміністрацією, до яких постійно звертається відповідач, відповідні дії щодо оформлення правовстановлюючих документів не вчиняються.
Зокрема, відповідач 22.12.2009 року з листом № 6-1/11298 направив першому позивачу для підписання проекти додаткових угод до договорів про надання права тимчасового користування земельними ділянками, у тому числі під свердловинами №№ 502, 504, але вони до цього часу не підписані першим позивачем і не повернуті ним відповідачеві.
Поряд з цим слід зазначити, що використання земельної ділянки для свердловини № 502 з часу фактичного її зайняття здійснюється за згодою першого позивача, який передав відповідачеві по акту приймання-передачі спірну земельну ділянку і який згідно з п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України реалізує повноваження з розпорядження земельними ділянками, що розташовані за межами населених пунктів, відповідно до погоджених між першим позивачем та відповідачем умов.
На виконання умов згаданих договорів відповідач сплачував і продовжує сплачувати на даний час орендну плату в місцевий бюджет Бугруватської сільської ради (другого позивача), що підтверджується копіями платіжних доручень (т. 2, а. с. 3-3-45), а другий позивач приймає орендну плату, що свідчить про фактичне продовження договірних правовідносин між сторонами.
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у своїй постанові від 11.10.2010 року у справі № 2-а-994-2010р. за позовом Франчука О. Г. до Головного управління Держкомзему у Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка була винесена на підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010 року (акта № 230, про який зазначено вище), встановив, що в даному акті відсутній план-схема земельної ділянки, акт складено у відсутності власника чи користувача земельних ділянок або уповноважених ними осіб, копія акту не направлена ВАТ «Укрнафта» чи керівнику товариства (його структурного підрозділу - НГВУ «Охтирканафтогаз»). Суд встановив, що при складанні акту перевірки вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010 року Головним управлінням Держкомзему у Сумській області допущено порушення п. п. 4.1, 5.5, 5.6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (т. 2, а. с. 88).
Дослідивши надані прокурором в якості доказів, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, копії акту № 11/0062 від 22.07.2010 року та акту № 230 від 22.07.2010 року, господарський суд погоджується з висновком Охтирського міськрайонного суду Сумської області, викладеним у постанові від 11.10.2010 року у справі № 2-а-994-2010р.
Акт № 230 від 22.07.2010р. містить посилання на присутність під час перевірки головного маркшейдера НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» Шамраєва Василя Петровича, однак в акті відсутні будь-які дані щодо повноважень цієї особи, а відповідач взагалі заперечує факт присутності цього чи будь-якого іншого його представника під час перевірки. Відповідач стверджує, що він взагалі не повідомлявся ні про проведення перевірки, ні про складення вищезгаданих актів і копії тих актів на адресу відповідача чи його структурного підрозділу не направлялися.
Прокурор не подав суду доказів того, що під час перевірки був присутній будь-хто з повноважних представників відповідача і що копії актів вручались чи надсилались відповідачу.
В акті № 230 від 22.07.2010р. взагалі відсутні будь-які відмітки щодо вручення чи відправлення цього акту відповідачу.
В акті № 11/0062 від 22.07.2010р. не вказано жодного присутнього представника землевласника чи землекористувача. Є лише запис, що копія акту відправлена поштою 29.07.2010р., але не зазначено кому і куди. Доказів відправлення цього акту на адресу відповідача суду не надано.
План-схеми земельних ділянок в актах відсутні.
Твердження, викладене в актах та в позовній заяві прокурора, яка ґрунтується лише на згаданих актах, щодо державної власності земельної ділянки площею 0,4161 га під розміщення та обслуговування свердловини № 502 на території Бугруватської сільської ради не підтверджується жодним доказом.
Зважаючи на все вищевикладене, на неналежність вищезгаданих доказів (актів № 230 та № 11/0062), на яких ґрунтується позовні вимоги прокурора, не можна вважати позовні вимоги прокурора обґрунтованими.
Фактично прокурор не надав суду жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування своїх позовних вимог.
Заявляючи позовні вимоги про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на підставі ст. 212 Земельного кодексу України прокурор та/або позивач мають довести, що дана земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З суб'єктивного боку самовільне зайняття земельної ділянки завжди є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельною ділянкою.
У своєму листі від 16.08.2006р. № 14-17-4/6045 Державний комітет України по земельних ресурсах рекомендує розрізняти поняття «самовільного зайняття земельної ділянки» та поняття «використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів». Використання земельних ділянок, наданих у користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування до оформлення правовстановлюючих документів не є самовільним зайняттям земельної ділянки, а є використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
У відповідності з пунктом 4.1.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів; причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку; наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування; вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Матеріали даної справи свідчать, що відповідач використовує земельні ділянки за згодою їх розпорядника, на підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, згідно укладених договорів. Відповідач здійснює оплату за користування земельними ділянками відповідно до умов договору, що не заперечується ні прокурором, ні позивачами.
Спеціальним законом - Кодексом України про надра (ст. ст. 16-19) передбачене безумовне право відповідача як користувача надр на отримання у користування земельних ділянок для користування надрами після одержання спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Відповідач одержав і спеціальний дозвіл і гірничий відвід, а тому йому згідно ст. 18 Кодексу України про надра мають бути надані земельні ділянки для користування надрами, тобто відповідач як користувач надр має право на користування відповідними земельними ділянками, розмір і місце розташування яких узгоджені розпорядниками землі і земельні ділянки фактично надані відповідачеві в користування, але розпорядниками землі не виконані вимоги закону і не здійснено в порядку, встановленому земельним законодавством України та ст. 18 Кодексу України про надра, надання земельних ділянок для користування надрами з оформленням належних правовстановлюючих документів, що не є виною відповідача.
Зважаючи на все вищевикладене, в даному випадку позов прокурора є безпідставним та необґрунтованим як стосовно вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, так і стосовно вимог про стягнення шкоди, оскільки друга вимога є похідною від першої вимоги.
Крім того, слід зазначити, що твердження прокурора щодо нецільового використання відповідачем є помилковим, оскільки відповідач як користувач надр використовує земельну ділянку для користування надрами і саме для цієї цілі згідно ст. 18 Кодексу України про надра йому мають бути обов'язково надані земельні ділянки після одержання спеціального дозволу та гірничого відводу, саме для цієї цілі відповідачеві й була надана в користування спірна земельна ділянка першим позивачем.
На підставі всього вищевикладеного, в задоволенні позову прокурору має бути відмовлено повністю.
Тому, керуючись ст. ст. 13, 16, 17, 18, 19 Кодексу України про надра, ст. ст. 10, 12, 17, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 26.11.2010 року
СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО
Суддя