36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.10.2010 р. Справа № 23/44
за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві, м.Полтава, вул. Червоноармійська, 3
до Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління № 8 ", м.Полтава, вул. Ливарна, 7, а/с 509 код ЄДРПОУ 05386004
про визнання банкрутом
Суддя Ореховська О.О.
Представники сторін:
від кредитора - Дяченко С.С., довіреність від 11.01.2010 р. № 445
від боржника - Панченко О.І. (голова правління), витяг з протоколу №1 зборів акціонерів ЗАТ "Мостобудівельне управління № 8 " від 02.08.2008 р., Чуб М.В., довіреність від 18.03.2010 року
Суть справи: розглядається заява Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві, м. Полтава про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління № 8 ", м.Полтава з підстав неплатоспроможності.
Через канцелярію господарського суду Полтавської області, ініціюючий кредитор, в порядку п. 3 ст. 22 ГПК України, з супровідним листом за вх. № 10968д від 21.09.2010 р. надав копії документів згідно їх переліку зазначеного у даному листі.
Всі вищевказані документальні докази розглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноважених представників ініціюючого кредитора та боржника , суд, встановив:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.07.2010 р. за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві, м. Полтава (ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі № 23/44 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління № 8 " ( м.Полтава, вул. Ливарна, 7, а/с 509 код ЄДРПОУ 05386004) згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обґрунтування заявлених вимог ініціюючий кредитор - посилається на наявність у боржника станом на 12.04.2010 р. заборгованості в сумі 284 899,02грн. ( в редакції уточненого розрахунку - а.с. 24 т.2) , з яких: 210 055,21грн. - страхові внески, 40 739,86грн. - пільгові пенсії, 18 104,69грн. - фінансові санкції, 15 999,26грн. - пеня) , яка виникла згідно:
1) Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період травень 2009 р. - лютий 2010 р., а саме:
- від 22.06.2009 р. на суму 30 358,94грн. (вимога про сплату боргу № 111-У від 02.07.2009 р., виконавчий лист № 45772/09 від 08.12.2009 р.);
- від 20.07.2009 р. на суму 39 522,38грн. (вимога про сплату боргу № 111-У від 03.08.2009 р., виконавчий лист № 2-а-46826/09 від 24.03.2010 р.) ;
- від 20.08.2009 р. на суму 20 803,03грн. (вимога про сплату боргу № 111-У від 02.09.2009 р., виконавчий лист № 2-а- 47871/09 від 14.04.2010 р.);
- від 18.09.2009 р. на суму 17 445,33грн. (вимога про сплату боргу № 111-У від 02.10.2009 р., виконавчий лист № 2-а- 47871/09 від 14.04.2010 р.);
- від 19.10.2009 р. на суму 24 179,87 грн. (вимога про сплату боргу № 218-У від 03.11.2009 р., виконавчий лист № 2-а-48427/09 від 16.06.2010 р.);
- від 20.11.2009 р. на суму 26 986,47 грн. (вимога про сплату боргу № 218-У від 03.12.2009 р., пред"явлена на виконання до Київського ВДВС 11.01.2010 р.) ;
- від 18.12.2009 р. на суму 16 055,15грн. (вимога про сплату боргу № 218-У від 04.01.2010 р. , пред"явлена на виконання до Київського ВДВС 25.02.2010 р.) ;
- від 18.01.2010 р. на суму 13 947,49грн. (вимога про сплату боргу № 218-У від 04.02.2010 р., пред"явлена на виконання до Київського ВДВС 25.03.2010 р.) ;
- від 22.02.2010 р. на суму 11 478,95грн. (вимога про сплату боргу № 218-У від 02.04.2010 р.пред"явлена на виконання до Київського ВДВС 14.05.2010 р.)
- від 18.03.2010 р. на суму 9 277,60грн. (вимога про сплату боргу № 218-У від 02.04.2010 р.пред"явлена на виконання до Київського ВДВС 14.05.2010 р.).
2) Рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду:
- № 484 від 12.06.2009 р. (пред"явлено на виконання до Київського ВДВС 07.08.2009 р.). ;
- № 668 від 17.09.2009 р. (пред"явлено на виконання до Київського ВДВС 06.10.2009 р.);
- № 703 від 07.10.2009 р. (пред"явлено на виконання до Київського ВДВС 09.11.2009 р.);
- № 719 від 12.10.2009 р. (пред"явлено на виконання до Київського ВДВС 09.11.2009 р.);
- № 726 від 19.10.2009 р. (пред"явлено на виконання до Київського ВДВС 08.12.2009 р.)
3) Корінців повідомлення:
- № 529 від 05.06.2009 р. на суму 2 598,26грн. (виконавчий лист № 2-а-47545/09 від 28.05.2010 р.);
- № 529 від 05.06.2009 р. на суму 2 598,26грн. (виконавчий лист № 2-а-47545/09 від 28.05.2010 р.);
- № 702 від 12.08.2009 р. на суму 2 598,55 грн. (виконавчий лист № 2-а-47545/09 від 28.05.2010 р.);
- № 787 від 14.09.2009 р. на суму 2 609,65 грн. (виконавчий лист № 2-а-47545/09 від 28.05.2010 р.);
- № 875 від 15.10.2009 р. на суму 2 604,10 грн. (виконавчий лист № 2-а-47545/09 від 28.05.2010 р.);
- № 961 від 10.11.2009 р. на суму 2 605,34грн. (виконавчий лист № 2-а-143/10 від 18.06.2010 р.);
- № 1055 від 14.12.2009 р. на суму 8 625,16 грн. (виконавчий лист № 2-а-143/10 від 18.06.2010 р.);
- № 83 від 21.01.2010 р. на суму 7 008,52грн. (виконавчий лист № 2-а-1464/10 від 03.08.2010 р.);
- № 114 від 16.02.2010 р. на суму 4 758,17грн. (виконавчий лист № 2-а-1464/10 від 03.08.2010 р.);
- № 190 від 15.03.2010 р. на суму 4 733,85грн.
Вимоги ініціюючого кредитора в частині нарахування фінансових санкцій в сумі 18 104,69грн. та пені в сумі 15 999,26грн. не можуть бути зараховані до складу грошових зобов"язань боржника і не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно з п. 16 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", до загальнодержавних податків і зборів ( обов'язкових платежів) належить збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески -кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Суд вважає, що Закон України "Про систему оподаткування" не відносить суми неустойки, штрафи, пені і фінансові санкції, що стягуються за несвоєчасну сплату або несплату страхових внесків до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за страховими внесками до Пенсійного фонду України при порушенні справи про банкрутство слід виходити з того, що суми пені, штрафів за несплату страхових внесків враховуються окремо та не входять до складу грошового зобов"зання боржника (відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 23.03.2010 р. № 1/120-09-4684).
Також, відповідно до ч. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
При винесенні даної ухвали судом прийнято до уваги наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі , а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності. Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження в справі підлягає припиненню.
Предметом спору, на стадії порушення провадження по справі про банкрутство, є неплатоспроможність боржника сплатити безспірні грошові вимоги, що повинно бути підтверджено ініціюючим кредитором відповідними доказами при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Таким чином, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Отже, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.
Тобто, ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення та наказу суду органом державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.
Вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків ( див. Постанову Вищого господарського суду України від 09.06.2010 р. по справі № 16/277/09).
Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Пленум Верховного Суду України в Постанові № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснює, що за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:
- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;
- боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);
- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати ( див. п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" ).
У визначенні сукупного мінімального розміру вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) судам слід керуватися статтею 3 Закону України “Про оплату праці”, статтею 95 Кодексу законів про працю України та відповідними статтями Закону України про Державний бюджет України на визначений рік. ( п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України в № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство").
Відповідно до Закону України " Про Державний бюджет України на 2010 р." від 27.04.2010 р. мінімальний розмір заробітної плати в Україні з 1 липня 2010 р. становить 888,00 грн. Отже, з огляду на вищевикладене, з 01.07.2010 року 300 мінімальних розмірів заробітної плати ( розмір кредиторських вимог необхідних для порушення господарським судом справи про банкрутство) , складає 266 400,00 грн.
З наданих суду ініціюючим кредитором документів (з урахуванням уточненого розрахунку) вбачається, що сума вимог до боржника, заявлених УПФУ Київського району в м. Полтаві, становить менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Також, на дату звернення ініціюючого кредитора з заявою про порушення справи про банкрутство боржника - ЗАТ "Мостобудівельне управління № 8 " до заяви не додані документальні докази відкриття виконавчого провадження на суму заборгованості в розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
З огляду на вищевикладене, справа № 23/44, порушена за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Мостобудівельне управління № 8", м. Полтава, підлягає припиненню.
З врахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК, ст. 86 ГПК України суд, -
1. Припинити провадження у справі.
2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.07.2010 р.
3. Копію ухвали направити ініціюючому кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору (виконком Полтавської міської ради), органу державної виконавчої служби.
Суддя О.О. Ореховська