Ширяївський районний суд Одеської області
11.03.2025 Справа №: 518/893/20 Провадження № 1-кп/518/1/2025
11 березня 2025 року
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ширяєве кримінальне провадження № 12019160460000309 від 28.12.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бершадь, Вінніицької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
28.12.2019 року приблизно о 02:00 годині, у темну пору доби, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи в установленому законодавством порядку права керуванням засобами підвищеної небезпеки у виді автопоїзда в складі сідлового тягача марки «SCANIA РЗ80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і напівпричепа «KRONE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у технічно справному стані, що дозволяв водію змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі, здійснював на ньому рух поза межами населеного пункту, по асфальтобетонному, сухому дорожньому покриттю автодороги сполученням «Київ-Одеса», де організований двосторонній рух, розділений штучною спорудою, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, і проїзна частина має по дві смуги руху в кожному напрямку, з боку м. Одеса у напрямку м. Київ, по ділянці автодороги яка відноситься до Ширяївського району Одеської області.
Проїжджаючи у вказаний час нерегульовану ділянку автодороги, яка розташована в районі 379 кілометра + 700 метрів, водій ОСОБА_4 , проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, продовжуючи рух в бік м. Київ, не вибравши безпечної швидкості руху, постійно не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, скоїв зіткнення передньою, правою частиною керованого ним автопоїзда, з легковим автомобілем марки «Ваз 21063», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та легковим автомобілем марки «Mercedes-Benz200D», реєстраційний номер НОМЕР_4 , які стояли на правому узбіччі з увімкненими аварійними сигналами.
У момент зіткнення водій автомобіля марки «Ваз 21063», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , та водій автомобіля марки «Mercedes- Benz200D», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_3 знаходились на узбіччі між передньою частиною вказаного автомобіля марки «ВАЗ 21063» та задньою частиною зазначеного автомобіля марки «Mercedes-Benz200D», де здійснювали прикріплення буксирувального тросу.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження: політравма, відкритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням відломків; закритий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням відломків; відкриті переломи кісток лівої гомілки зі зміщенням відломків; закритий перелом основної фаланги III пальця правої кисті, закритий перелом лівої сідничної кістки. Дані тілесні ушкодження у сукупності згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравма; травматичний шок II ст.; анемія важкого ступеню; ЗЧМТ; забій головного мозку середнього ступеню; забито-рвані рани голови; відкритий перелом кісток носу; неускладнений компресійний перелом ТГіЗ-ТЬб без зниження висоти тіл хребців; ЗТГК; двосторонній пневмо-гемоторакс; закритий перелом VIII-XI ребер справа; забій лівої нирки; множинні гематоми печінки, селезінки, обох надниркових і обох нирок; закритий косо-лінійний перелом тіла лівої лопатки без зміщення уламків; закритий перелом поперечних відростків Ь1-Ь4, перелом остистого відростка ІЛ зі зміщенням уламків; закритий, скалковий перелом основи дистальної фаланги II пальця лівої кисті із задовільним стоянням уламків; закритий, косий перелом с/3 лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків. Дані тілесні ушкодження у сукупності згідно п.2.1.3 п «л» на що вказує анемія важкого ступеню (гемоглобін - 67 г/л - при нормі 128 г/л; еритроцити 2.0 т/л при нормі - 3.0-3.5 т/л) є загрозливими для життя явищами, відповідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Отримані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася, у зв'язку з порушенням водієм автомобіля марки «SCANIA Р380», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «KRONE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 "Правил дорожнього руху", які діють в Україні, а саме: п. 2.3 п.п. б;п. 10.1; п. 34;п.12.1; п. 12.2; п.13.1; п. 13.3 в яких зазначено що:
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам»;
п. 34 Горизонтальна розмітка має таке значення:
1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в 'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється;
п. 12.1 «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
п. 12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;
п. 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
п. 13.3 «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».
Порушення водієм ОСОБА_4 вказаних «Правил дорожнього руху» та наслідки, що наступили в результаті ДТП, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив, зазначене в обвинувальному акті кримінальне правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а наслідки позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку їм зрозумілі, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлені.
Згідно висновку досудової доповіді відносно ОСОБА_4 орган пробації на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов'язки передбачені ст. 76 ч. 1 КК України.
Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.
Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Згідно з пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Обвинувачений ОСОБА_4 є таким, що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив необережний тяжкий злочин, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, не перебуває на обліку в медичних установах, з місця служби та проживання характеризується позитивно.
З огляду на наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини 2 статті 286 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, одночасно суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку у відповідності до правил ст. ст. 75, 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності та до адміністративної відповідальності, в тому числі й за порушення Правил дорожнього руху, він повністю відшкодував збитки потерпілим, їх позицію, які претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не мають, крім того, обвинувачений ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем військової частини МО України у званні старший сержант, він свого часу був важко поранений, у червні 2024 року нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», має чисельні грамоти та подяки від командування військової частини, надалі несе військову службу та має намір захищати країну, таким чином, керування обвинуваченим ОСОБА_4 транспортним засобом в умовах воєнного стану, становить суспільний пріоритет, який, на думку суду, в сукупності з відсутністю попередніх притягнень зазначеного обвинуваченого до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, є винятковою обставиною, котра дозволяє не застосовувати до нього додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.
В порядку ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 6 200 гривень 67 копійок в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ширяївського районного суду Одеської області від 17 січня 2020 року на легковий автомобіль марки ВАЗ моделі 21063 реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , бежевого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_8 , та повернути його власнику.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ширяївського районного суду Одеської області від 17 січня 2020 року на легковий автомобіль марки «Mersedes-Benz», моделі «200D», 1988 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , д/н НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , та повернути його власнику.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ширяївського районного суду Одеської області від 17 січня 2020 року на вантажний атомобіль марки «SKANIA» моделі «Р380», білого кольору, шасі № НОМЕР_8 , двигун № НОМЕР_9 державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», код ЄДРПОУ 25412361, та повернути його власнику.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_10