Справа № 511/88/25
Провадження № 2/517/106/2025
12 березня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до Роздільнянського районного суду Одеської області про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
11 березня 2025 року до Фрунзівського районного суду Одеської області з Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до Роздільнянського районного суду Одеської області про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторони у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.
Так, із вступної частини позовної заяви убачається, що позивач визначив відповідачем у даній справі Роздільнянський районний суд Одеської області. Разом з тим, із змісту позовної заяви та доданих до неї документів убачається, що спірні договірні кредитні правовідносини виникли між позивачем та ОСОБА_1 .
Отож, з урахуванням викладеного вище, позивачу необхідно усунути встановлені розбіжності та визначити належного відповідача у даній справі, що буде відповідати наявним у ній матеріалам.
Крім цього, як встановлено, позовна заява була подана ТОВ «Споживчий центр» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
За таких обставин, суд роз'яснює, що у разі усунення недоліку позовної заяви, позивачу необхідно виконати вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та направити відповідачу її виплавлену копію, а також надати суду доказ такого відправлення.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
При цьому суд наголошує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє виключно позовну заяву на відповідність її вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Суд не надає оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.
Ураховуючи викладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 43, 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до Роздільнянського районного суду Одеської області про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя