10 березня 2025 року
м. Київ
справа № 336/9309/24
провадження № 61-2820ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 жовтня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Соха Алена Борисівна, Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради, про встановлення юридичного факту,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просила встановити факт окремого проживання ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з постійним фактичним проживанням ОСОБА_2 у Державі Ізраїль в період з 17 липня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, до дня смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 жовтня 2024 року, яка залишена без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що юридичні наслідки встановлення факту непроживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини пов'язуються з наступним вирішенням спору про право на спадкування і можуть істотно вплинути на права третіх осіб. Роз'яснено заявнику право звернення до суду в порядку позовного провадження.
01 березня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 жовтня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2025 року у зазначеній вище справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд встановив, що заявник звернувся в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини заінтересованої особи ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено висновок про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року в справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19).
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що встановлення факту за заявою ОСОБА_1 може вплинути на спадкові права ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її батька, а тому існує спір про право, у зв'язку з чим заявнику слід звернутися до суду з відповідним позовом в порядку позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційні скарги є необґрунтованими та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 жовтня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Соха Алена Борисівна, Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради, про встановлення юридичного факту.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров